і як швидко пролітають дні, місяці,роки, коли ти дорослішаєш. Але життя невблаганне. І не тільки до людей.Нічого в цім житті не буває вічним...В центрі нашого села стоїть памятник Невідомому солдату, біля нього на плитах імена наших земляків.Тих, кто не повернувся до отчого дому, тих, кого ми приходимо помянути всім селом 9 Травня. Багато років стоїть памятник, і як не старалися підтримувати його в належному стані, в даний момент він потребує капітальної реконструкції, а це не малі кошти. Частину витрат візьме на себе сільська рада,а частину потрібно ще десь взяти.
Для всіх бажаючих допомогти в відновленні памятника даю реквізити карточки Приватбанку 5168 7422 0205 2449 Мала Любов Анатоліївна.
Це моя карточка, звіт по всіх надходженнях і витратах я гарантую.Запрошую приєднатися всіх бажаючих.
Закінчити допис хочу словами геніальної Л.Костенко
"Куди йдемо? Який лишаєм слід?
Хто память змив, як дощик акварельку?
Все менше рук, що вміють сіять хліб,
Все більше рук, що тягнуть все у пельку!"
Дорогі друзі, наше босоноге дитинство вписане в память Бережанки. Чи вистачить у нас мудрості і совісті вписати туди свою зрілість?
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев