Предыдущая публикация
Нема, мої любі, тут правди де діти...
Сильніші стаєм в світі зла і обману,
Коли в очі брешуть, наносять нам рани.
Коли із-за слави чи ради кар'єри
Нас силоміць пхають у чорні вольєри...
Супроти людини, супроти душі...
Не відають лиш, що на їхнім путі
У певному місці чека бумеранг...
І хоч би який був у них акваланг,
Те зло, що для інших чинили всяк час,
Сторицею в карму поверне не раз...
Перш, ніж щось сказати до когось брехливе,
Приміряйте плаття на себе... Правдиво...
І наше життя до схід сонця не йде...
Не встигнеш оглянутись, - нічка зайде...
Марія Кулик -Романів.
30.03.2019 р.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев