Предыдущая публикация
Часто люди зазнаються,
Й скоса дивляться на нас,
Пальцем тикають,сміються
Наче вкрали щось у вас.
Ой не смійтеся над нами,
Богу дякуйте завжди.
Щоб не було біди з вами,
Й дуже добре жили ви.
Один крок в житті зробити
Можна раптом не туди.
Дуже важко захворіти,
Впасти вниз з свої гори.
Все багатство вмить пропаде,
Наче вас хтось обікрав.
Й на душі в вас жаль настане,
Вмить пропало все що мав.
Запитання вмить полинуть -
Боже,Боже,ну за що?
Та на нас вони не глянуть,
Все забули що було.
Боже,Вибач їм провини,
І не хочу я їм зла.
Хай прозріють в ці хвилини,
Й зрозуміють суть життя...
М.Лаврук.
Следующая публикация
Нет комментариев