Оставь без подарка производителей и продавцов мусо

«Свято всіх закоханих» 14 лютого є не днем святого Валентина, а днем поганської богині «короткотривалих злягань» Юни Фебруати, на честь якої проводилися містеріальні оргаїстичні фестивалі- Луперкалії, які закінчувалися своєрідною сексуальною лотерею. Імена жінок, написані на папірцях, кидали в урну, а потім будь-який чоловік витягував собі папірець. Жінка, ім’я якої було написано на ньому, ставала його сексуальним партнером на цілий рік до наступних Луперкалій. Таким чином Луперкалії, в язичницькому світі ототожнювалися з днем вільної любові та сексу. І ось, під рекламно-торгово-розважальний супровід нам розповідається історія, з посиланням на авторитет Римо-Католицької Церкви, що за за імператора Марка Аврелія Клавдія II Готського жив священик Валентин. Імператор вважав, що сім'я заважає солдатам воювати за імперію і видав едикт, яким забороняв одружуватися своїм солдатам. А священик Валентин, незважаючи на цей, указ таємно їх вінчав, писав любовні листи, зводив людей. За це наприкінці 269 року його кинули до в'язниці, де він зцілив дочку тюремника, в яку був закоханий. а опісля навернув до християнства батька й всю її родину. Довідавшись про це, імператор наказав відтяти йому голову. І, ведений на страту, 14 лютого 273 року він написав їй любовний лист і підписався "Твій Валентин". Звідси, нібито, повелося дарувати коханим листи і подарунки. Але справа в тому, що Древня Церква в ті часи ще не знала спеціального чину вінчання. Тодішнє таїнство шлюбу полягало в благословенні та короткій молитві єпископа, спільну участь нареченого й нареченої в Святій Євхаристії. Окремий чин вінчання є досить пізнього походження та відомий не раніше IX століття. Крім того, згідно мартирології Римо-Католицька Церква вшановує святого Валентина не як покровителя закоханих, а як покровителя людей, що страждають на нервові захворювання (припадки, параксизми та ін.). За Священним Переданям, на могилі св. Валентина один юнак, хворий на епілепіптичні напади, через молитви видужав.