Предыдущая публикация
СВЯТЕ ОЗЕРО !
Святе озеро
50°13′04″ пн. ш. 26°50′13″
сх. д. / 50.21778° пн. ш.
26.83694° сх. д.
Розташування
Розташування
Мале Полісся (Хмельницька
обл.)
Прибережні країни
Україна
Геологічні дані
Тип
вулканічне
Група озер
Заславські озера
Розміри
Площа поверхні
4 га км2
Середня глибина
3-4 м м
Макс. глибина
9 м м
Басейн
Площа басейну
8,2 га км2
Країни басейну
Україна
Острови
1
Святе озеро у Вікісховищі
О́зеро Святе́ — найбільше
озеро Хмельницької області.
Належить до групи заславських
озер розташованих на
території Михельського
лісництва ДП «Ізяславське
лісове господарство» на
Малому Поліссі.
Середня глибина озера близько
4 м, найбільша біля 9 м, у
центрі озера розташований
острів, а навколо озера ліс.
Озеро живиться
артезіанськими джерелами, що
б'ють із дна. Тому вода в ньому
чиста, прозора.
З 1990 року в статусі
комплексної пам'ятки природи
загальнодержавного значення.
Флора і фауна
Тваринний світ
Дятел
На Святому мешкають 67 видів
птахів, майже третина з яких є
рідкісними і потребують
особливої уваги та захисту.
Зокрема, 4 види занесено до
Червоної книги України, 24 —
включено до Додатку ІІ
Бернської конвенції.
Ссавці представлені типовим
для Малого Полісся набором
видів. З групи мисливських
звірів тут відмічені «дикі кози»
— сарни, лисиці, куниця лісова,
вивірка лісова, ондатра;
звичайним є кріт європейський
і різноманітні мишовиді
гризуни, а також кажани тощо.
Рослинний світ
На Святому поширені лісова,
болотна, прибережно-водна,
вибірково-лучна рослинність, а
також цікавий фауністичний
комплекс. Зусібіч озеро
оточене сосняком. Це вологий
змішаний сосново-березовий
ліс і лише від сходу сухий
сосновий. В лісовому покриві
зустрічаються гвоздика
несправжньорозчепірена,
осока кульконосна (Carex
globularis L.) і ситник
відстовбурчений.
На території озера Святе
зустрічаються сосново-
орлякові, дубово-сосново-
орлякові та березові лісові
ділянки. Сосново-орлякові
лісові ділянки відрізняються
трав'янистим ярусом, який
представлений орляком
звичайним (Pteridium aguilinum
(L) Kuhn), високого до метра і
більше (100–120 см). В даному
ярусі ростуть купина пахуча
(Polygonatum odoratum (Mill.)
Druce), перлівка поникла (Melica
nutans L), костриця велетенська
(Festuca gigantea (L.) Vill),
грушанка круглолиста (Pyrola
rotundifolia L.).
З рідкісних видів ростуть:
чорниця (Vaccinum myrtillus L.,
Avror.), брусниця (Rodococcuv
vitis-idaea (L.)Avror.),
діфазіаструм сплюснутий
(Diphasiastrum complanatum (L)
Holub).
Дубово-сосново-орлякові
лісові ділянки ростуть на більш
сухих і родючих ґрунтах.
Трав'яний ярус складає орляк із
супутніми йому видами:
квасениця звичайна (Oxalis
acetosella L.), молінія голуба
(Molinia caerulea (L) Mocneh.),
перестріч гайовий (Melampyrum
nemorosum L.), конвалія
звичайна (Convallaria magalis L.),
веснівка дволиста
(Majanthemum bifolium (L) P. W.
Schmidt.), рідкісна чорниця.
Березові ліси найбільш світлі і
утворюють невеликі масиви,
які сформувались, в
основному, на місці соснових
лісів. Підлісок відсутній. Цим
лісам підстилають такі
трав'янисті рослини як: орляк
звичайний, чоловіча папороть
(Dryopteris filix-mos (L) Schott),
дзвоники розлогі (Campanula
patule L), злаки — молінія,
стоколос безостий (Bromopsis
inermis (Leyss.) Holub), перлівка
поникла (Melica nutans L.). В
найбільш зволожених місцях
ростуть чорниця і верес
звичайний (Callurna vulgaris (L)
Hull.).
Найцікавішими виявилися
болотні масиви навколо озера.
Вони виражені декількома
угрупуваннями. Насамперед це
угрупування кореневищих
осок, які характеризуються
однорідністю травостою, і
ростуть у найменше
зволожених місцях. Це такі
види осок: осока гостра (Carex
acuta L.), осока пухирчаста (C.
versicaria L.), осока чорна(C.
nigra (L) Reichard), осока жовта
(C. flava L.), осока багнова (C.
limose L.), осока пухнатоплода
(C. lasiocarpa Ehrh.), калюжниця
болотна (Caltha palustris L.).
Із червонокнижних видів тут
зустрічаються представники
орхідних: коручка болотна
(Epipactis palustris (L.)Cranfz),
пальчато-корінник бузиновий
(Dactylorhiza Sambucina (L.) Soo).
На болотах розміщені
виключно цінні соснові
сфагнові ліси. Це найбагатший
трав'янисто-чагарниковий
ярус. Саме тут росте найбільша
кількість рідкісних видів: багно
звичайне (Ledum palustre L.),
буяхи, чорниця, брусниця,
верес, осока багнова,
журавлина болотна (Oxycoccus
palustris Pers.), образки болотні
(Calla palustris L.), бобівник
трилистий (Menyanthes trifoliata
L.).
Жіноче латаття
На водному плесі озера своєю
ніжною красою ваблять види з
Червоної книги України (1980,
1996): латаття біле (Nymphaea
alba L.) і глечики жовті (Nuphar
lutea (L.) Smith), Їх
супроводжують теж такі
рідкісні види як: вовче тіло
болотне (Camarum palustre (L)),
гірчак земноводний
(Polygonum amphibium L.),
ситник розлогий (Juncus effusus
L.), ситник тонкий (J. tenuis (L)
Willd). Таким чином, біля озера
знайшли притулок понад 150
видів вищих рослин і 15 видів
мохів і лишайників.
Своєрідним сюрпризом
виявилася знахідка
реліктового виду з
дольодовикового періоду (з
плаунових) — діфазіум
плоский (Л. Г. Любінська) та
плауна булавовидного, які
утворюють невеликі куртини.
Антропогенний фактор
Екологічні проблеми
Джерела
Володимир Стецюк.
Ізяславський Край: природа
— історія — людина. Київ,
2009.
Білик Р. Г., Казімірова Л. П.
«Озеро Святе»: крок до
створення національного
природного парку (про
проект створення в зоні
Малого Полісся
Хмельниччини
Національного природного
парку "Озеро Святе)
Следующая публикация
Комментарии 6