Звідти її привозили на хельвет до султана Сулеймана Пишного, покої якого знаходилися у Новому палаці Топкапи. Після народження сина Мехмеда Роксолана, за османською традицією «одній матері – один син», повинна була залишатися у Старому палаці до його 15-річчя без надії на зустріч із султаном. Проте цього не сталося. Адже одразу за Мехмедом, 1522 року, вона народила Сулейманові доньку Міхрімах (у перекладі з арабської – «сонце і місяць»), а потім ще щонайменше чотирьох синів.
Це було порушенням існуючих на той час традицій, за якими кожна наложниця султана, яка народила сина-шехзаде, віддалялася від нього до Старого палацу, де виховувала дитину. Коли хлопчик досягав 15- чи 16-річного віку, вона могла розраховувати лише на від’їзд разом із сином до санджаку, намісником якого його призначав султан. Там жінка ставала головою його гарему та слідкувала за життям і правлінням свого сина. Якщо ж її син після смерті батька ставав султаном, то вона поверталася до султанського гарему у Стамбулі уже як могутня валіде.
1541 року Роксолана у справі порушення османських традицій пішла ще далі, переїхавши до Нового палацу Топкапи. Приводом для цього стала велика пожежа у Старому палаці. Через це архітектор Сінан спеціально для неї в Топкапи збудував окремі кімнати, які були неподалік покоїв чоловіка-султана. Саме з них бере початок розбудова гарему у палаці Топкапи, до якого під час правління онука Сулеймана та Роксолани, султана Мурада ІІІ, остаточно переселилися наложниці.
Попри це, довго перебувати наодинці з чоловіком-султаном Сулейманом Роксолана не могла, оскільки він дуже рідко бував у палаці. Більшу частину свого життя проводив у військових походах. За підрахунками турецького історика Неджрета Сакаоглу, Роксолана за 38 років подружнього життя з султаном Сулейманом могла бути з ним поряд лише 9 з половиною років. Чи так це показано в серіалі «Величне століття. Роксолана»?
Інформація з книги «Роксолана: міфи та реалії»
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев