Предыдущая публикация
Всі святі землі української, моліть Бога за нас!
10 вересня день пам'яті українського святого Іова Почаївського, а також день вшанування Православною Церквою преподобних отців Києво-Печерських, що в Дальних печерах ( преподобного Феодосія) спочивають.
Преподобний Іов, ігумен Почаєвський, чудотворець (у світі Іван Залізо), народився в середині ХVI століття на Покутті в Галичині. У віці 10 років він прийшов до Преображенського Угорницького монастиря, а на 12-му році життя прийняв чернецтво. З юності преподобний Іов був відомий своїм благочестям, суворим подвижницьким життям і рано був удостоєний священичого сану.
Близько 1580 року, на прохання відомого поборника Православ'я Волинського князя Костянтина Острозького, він очолив Хрестовоздвиженський монастир поблизу міста Дубно і керував монастирем понад 20 років.
На початку ХVII століття преподобний пішов на Почаївську гору і оселився в печері неподалік стародавньої Успенської обителі, славної своєю чудотворною Почаївською іконою Божої Матері. Братія обителі, полюбивши святого самітника, обрали його своїм ігуменом. Преподобний Іов, ревно виконуючи обов'язки настоятеля, був лагідний і ласкавий з братами, сам багато працював на розбудові монастиря.
Приймав активну участь у захисті Православ'я та прав українського (русинського) народу. Близько 1642 року преподобний Іов прийняв велику схиму з ім'ям Іван. Іноді він повністю зачинявся в печері на три дні або цілий тиждень. Ісусова молитва була невпинним робленням його лагідного серця. За свідченням учня і укладача житія преподобного Йова Досифея, одного разу під час молитви преподобного печеру осяяло небесне світло.
упокоївся преподобний Іов у 1651 році, проживши понад 100 років, після п'ятдесятирічного управління Почаївською обителью. 28 серпня 1659 року відбулося прославлення преподобного Іова.
Следующая публикация
Нет комментариев