БОГДАНОВИЧІ – ДВОРЕЦЬКІ (XV-XVI)

Є цілий ряд  старовинних дворянських родів Богдановичів і
Б. - Дворжецьких польського походження, які записані в шосту і першу частини
родословних книг губерній: Виленської, Волинської, Гродненської, Мінської,
Ковельської, Могилівської, Київської і Подільської. Від них походять дві гілки
Богдановичів, які записані в шосту частину родословної книги Смоленської
губернії, а також Богдановичі, які записані в першу частину родословних книг
Полтавської і Харківської губерній. В.Р-в.

Родина вперше згадується серед
київських бояр-шляхти в кінці XV – в першій половині XVI ст. в
Києво-Печерському пом’янику та в ревізіях Київського замку.

Самуїл   (Самійло) БОГДАНОВИЧ - Генеральний суддя
Гетьманщини (1648-1652-?)  

ДВОРЖЕЦЬКІ – БОГДАНОВИЧІ (1554-1668)

Є 2 роди цього імені і обидва різного
походження. Зокрема один рід вважає своїм родоначальником Семена Федоровича
Дворжецького, котрий був жалуваний помістями в Оршанському повіті в 1554 році.  Онуки його Петро і Іван стали писатися
Богдановичами, що згодом було закріплено в прізвище. Рід занесено в VI частину
родословної Книги Вітебської, Мінської та Могильовської губерній.  Герб першого прізвища Богдановичів поміщено в
XII частину Гербовника під № 43

Другий рід цього імені вважає своїми пращурами  тих Богдановичів, котрі були жалувані
помістями в 1668 р. Герб другого прізвища Богдановичів також є в Гербовнику
(ч.VII с.114)

Родина мала свій родинний герб
під назвою «Роля», («Крое»), власницький
герб, котрим користувались більш ніж
150 шляхетських родів Білорусі, України, Литви та Польщі, в тому числі
Артишевські, Овсяні, Копти, Немаєвські, Терновські. На червоному  полі 3 срібні сошники навколо срібної рози з
5 пелюстками.

Клейнод – над верхом з короною 5
страусиних пір»їн. Відомий з середини XIV ст., в ВКЛ – після Городельської унії
1413 року.)