Предыдущая публикация
Тобі болить...
— ти не одна така,
Пробач, моя хороша, за відвертість.
Прошу, тримайся — ось моя рука,
А можеш й на плече моє ти спертись.
І не дивись, що я маленька ростом,
Повір, я втримаю, не дам тобі зламатись.
Зробити перший крок завжди не просто,
А треба — щоби жити й відчувати.
Лиш не гаси в душі своїй надію,
Не можна в своїм горі замикатись.
Нехай моє тепло тебе зігріє,
Дозволь, з любов'ю, ніжно обійняти.
Тобі болить... Пробач, що нагадала,
Тримай добра малесеньку краплину.
Я ним ділюсь і це, повір, не мало,
Щоб трішечки підтримати людину.
З мережі.
Следующая публикация
Нет комментариев