Україно моя, Україно,
Ти не хочеш у рабстві життя, -
жде нас воля і доля єдина,
Вже немає назад вороття.
Ми за правду стояти готові
Люта стужа і холод - дарма.
Ми не хочемо людської крові
У нас іншого шляху нема.
Не поставите нас на коліна,
Бо ми гордий і вільний народ.
Не умерла іще Україна,
Стань до нас , якщо ти патріот.
Підніми вище прапор свободи,
Нехай віра і правда не спить,
Захистимо свій вибір, народе,
Нас не можна за гроші купить.
Не дамо поділити Вкраїну,
Бо у нас Батьківщина одна,
Як одна лише матір у сина.
Честь і віра хай всіх поєдна!
Війна... Війна... Не бачити б ніколи
Таких руїн, пожарищ і смертей!
Вже вересень, уже пора до школи
Батькам, як завжди, проводжать дітей.
Але стоять спотворені, в руїнах
Хати,будівлі, школи і мости.
О, скільки ще на долю України
Тяжких випробувань пошлеш, Росіє, ти?
Ти заздрісна та хижа й кровожерна,
А ще брехлива, підла, хитра, зла.
Якби могла, - ти б всіх сусідів зжерла,
Тваринна суть в тобі перемогла?
Ти завжди убивала все найкраще,
А потім плакала над ним серед могил...
Скажи, Росіє, та війна вам нащо?
То допомоги вашої посил?
Ви хоч самі собі сказали б правду, -
Це ви руйнуєте чужий сусідський дім,
Це ви вбиваєте і Україну грабите,
Це ви дітей лишаєте надій.
Яку б ви маску зараз не вдягнули,
І що б ви не придумали сказать,
Та є Господь, якого ви забули,
Як українців ви пішли вбив
Як українців ви пішли вбивать.
Чи ви йому посмієте брехати,
Коли постанете перед судом його...
Як гірко плаче українська мати,
А вам все мало, мало вам...Чого????
Українському солдату.
Яка я рада, що ти живий,
Не треба може про це писати?...
Коли під Градами йдете в бій
Усе, що можемо ми, - чекати.
Не знаю навіть твоє ім,я,
Але для мене ти цілий світ!
У тебе вдома твоя сім,я
Та захищаєш мене від бід.
Ти воїн світла, ти проти тьми,
Нехай тебе береже Господь,
У тебе віримо серцем ми.
Прошу, додому живим приходь.
Я за тебе помолюся Богу,
Мій солдате, воїне святий.
Не прошу, повір мені, нічого,
Просто вдячна я , що ти живий.
Ти мені як брат, нехай не кровний,
Але в ці тяжкі, скорботні дні
Ти потрібен Києву і Ровно,
Луцьку і Донецьку і мені.
Я знаю, ти за Україну
Життя без вагань віддаси,
За рідну землю, за єдину
Але живи! Господь,тебе спаси!!!
Ще один ідол упав. Їх вже земля не тримає.
Чаша терпіння народу давно переповнилась вщерть.
Це Путіну знак, - нехай з комуністами знає,
Ми волю і гідність обрали, або ним вготовану смерть.
Ленін довго стояв, - символ рабства й покори,
Символ старшого брата, вічний символ "совка".
Це - репресії, розстріли, це Гулаги і голодомори.
В комунізм указала піднята вождева рука.
Розлетілись осколки, осколки епохи старої.
Час її вже минув, СССРи назад не вернуть.
Це за чистії душі наших хлопців-героїв,
Що на смерть за Вкраїну в бій кривавий ідуть.
Це іще і привіт, новий, зрадникам,тим що привладі,
Що за крісла торгуються й знову усе продають
Та чи будуть вони кріслам тим тоді раді,
Коли хлопці з АТО про усе їх спитати прийдуть.
Весь час брехня, двулика і погана.
Як можна так брехати? Нечестивці!
Весь світ не вірить більше росіянам,
Пропутінським нещадним підлим вбивцям.
Кричати: Це не ми, нас на війні немає,
Та танків навезти, гармати, "буки", "град",
В Донецьку росіянин українців убиває,
Це росіянин нищить у Луганську все підряд.
А хитро як привезли допомогу,
Гуманітарну, - ось які ми є.
Ну, а міста ви нищите для чого?
І забираєте для чого не своє?
Пакетик круп, - чого би не радіти?
Така подачка щедрая від вас.
Але в землі лежать убиті діти.
І плаче Україна і Донбас.
Сини, скажіть, загинули для чого?
Щоб "імператор" ваш спокійно спав?
Росіє, ти забула зовсім Бога, -
Вбиваєш і кричиш, що вбивця завше прав.
Залита кров,ю зовсім Україна.
Чи напилась, Росіє, вдосталь ти?
Як любиш всіх ти ставить на коліна!
Хіба ми хоч колись були брати????
Ти із війни уродливим обличчям
Несеш розруху, смерть несеш і тлін,
Дитячі сльози ти несеш і відчай.
Та пам,ятай, - ми піднялись з колін!!!
Цвіт калини і біленька хата,
Соняхів поля поза селом,
Пісню дзвінку заведуть дівчата...
Рід збереться за одним столом.
Мальви, - ніби в райському куточку,
Жовті верби над ставками повесні.
Україна - в кожнім колосочку,
В кожнім серці, - у тобі й мені.
Чи можемо цю рідну і єдину
Віддати на попрання ворогам?
Душа то наша - мила Україна.
Вона належить Богу, - це наш храм.
Ох, скільки ворог буде ще топтати
І плюндрувати милий серцю світ,
Наш дім? І скільки плакать буде мати?
За що несеш, Росіє, стільки бід?
За що нас ненавидиш, проклинаєш?
За що вбивати ти прийшла до нас?
Твій Путін мразь, і ти це добре знаєш!
Бо топить він в крові давно Донбас!
На згарища, руїни обернися,
Тут скрізь твоя жорстокая рука.
Росіє, схаменися, зупинися!!!!
Росіє, забирай свої війська!!!
Спотворена край дороги
Стоїть тополина.
Мов каліка одноногий.
Поруч дім-руїна.
Слід осколків залишили
Російські гармати.
У цім домі люди жили,
Нема тепер хати.
Тут росли маленькі діти,
Плекалися мрії.
Проросійськії бандити
Лишили надії.
Сплюндрували вже до краю
Донеччину рідну.
Та війні кінця немає,
Достоту не видно.
Чим їм люди завинили
І самі не знають.
А в Росії теж могили
Для солдат копають.
Путін людям в очі бреше...
Правду вже не скрити!!!
Як то тим батькам солдатів
Синів хоронити?????
Не забувайте.
Я плачу.... Як мені не плакать,
коли я бачу цих хлоп,ят,
В лікарні Києва, солдати
Без ніг, скалічені лежать.
У них обличчя ще дитячі,
Не бриті, юні зовсім ще.
І сльози котяться...гарячі.
У серці, як заноза - щем.
Бо я побачила ті очі,
Мов в душу дивляться вони...
Якщо ти навіть і не хочеш...
Вони ж ще діти, пацани.
Ще вчора вчилися у школі.
Ще й не кохалися, мабуть...
Війна калічить людські долі
І воювать, ще діти йдуть.
Яка гірка у долі чаша!
Який нещадний зараз час.
Ці хлопці всі - герої наші.
Вони були в бою за нас.
Тому не забувайте, люди
Цих хлопців, де б ви не були.
І час серця хай не остудить:
Й життя б ці хлопці віддали
За Україну і за нас,
За матерів і за родини,
За Київ, Харків,
Львів, Донбас.
Хамелеони.
Не знаю я, де очі позичали
Усі, що Україну обдирали,
Ті властолюбці, - депутати й генерали,
Що брали взятки, що повсюди крали.
Діла їх знають, але все дарма
У них давно вже совісті нема,
Давно вже втратили вони людську подобу,
Людей вважають гірше за худобу.
Для них лиш гроші завжди головне
І думають,що кара їх мине.
Вони ж Вкраїну зрадили безбожно,
Хотіли поділить, продать Росії.
Скажіть, прошу, таке простити можна?
Вони нікого в світі не жаліють.
Це через них прийшла до нас Росія,
Вони прикликали її нас убивать,
Вони вважають, що ми всі сліпії,
Що знов за гречку будуть всіх куплять.
І знову хочуть обдурити міліони,
Змінивши назву, колір, образ свій...
Хамелеони, це - хамелеони,
Убивці сотень душ і їх надій.
І ними попрані всі Конституції закони,
Не знаю я, як носить їх земля.
Хамелеони, це - хамелеони, -
Породження
Породження совкового Кремля.
Вони не думають, що буде і розплата?
І знову лізуть, лізуть в депутати!
Ой ви хлопці, хлопці!!!Хлопчаки - герої!Такі юні, гарні. Та йдете до бою.Захищати матір, дівчину, родину.Захищати світ наш, - милу Україну.
Від димів і гарі вже не видно небаПеремир,я ніби, тільки не для тебе.Наступає ворог підло і обманомПоливає Градом, шквалом ураганним.
Рвуться снаряди, стріляють гармати.Йдете не за себе, - свій край захищати.І витримку ворог щоразу втрачає,Його вірність, відданість ваша лякає.
Автомати в руки... Броник, балаклава...Чути серця стукіт. Україні Слава!!!Україні слава!!! І Героям Слава!!!Ви Герої часу нашого по праву!!!
Синам України.На грудях група крові у тебеАвтомат стискаєш у рукахНа рукаві сіяє ясно герб,А ще - гідність у твоїх очах.
Ти в окопах зустрічаєш цю зорю ранкову, Так далеко від родини, від сім,ї.В бій ідеш за Україну знов і знову,Бо ти справжній вірний син її.
Стільки хлопців вже загинуло за неньку,Стільки крові пролилося у боях!Я прошу, тримайся, наш рідненький!!!Бо один у України тільки шлях.
Ми цього ніколи не хотіли, -Це не ми затіяли війну...Дай тобі, прошу я, Боже сили,Захистити рідну сторону.
Дасть хай Бог і сили і наснаги,Честь і мужність у тебе вже є,Сила духу є вже і відвага,Бо себе Вітчизні віддаєш.
Ворог підлий, ворог злий, нещадний,Не подасть вмираючим води...Це фашист, агресор і нападник...І прийшов вбивати він сюди.
Одіває різні він личиниІ маскується під миротворця все,Та наругу над народом чинитьТа загибель вірную несе.
Але знаю, ворога зупиним,Захлинеться в нашій він крові....Тебе пр
Але знаю, ворога зупиним,Захлинеться в нашій він крові....Тебе просить, молить Україна:- Сину вірний, протримайся і живи!!!!
Не думала ніколи, що так радіти будуЖовтоблакитним у Слов,янську прапорам.Що з Краматорська утекли іуди...Та жаль, Донецьк належить ворогам.
Російські найманці, двуликії приблуди,До влади рвуться, знищуючи все...Народ обдурюють, залякують. Що буде?Бо запах смерті кожен з них несе.
Деруться між собою як гієниЗа кращий вирваний український кусокТа приміняють вишкіл свій воєнний,Щоб болісний завдати всім урок.
Не стримує ні совість їх вже схоже,І людського у них давно нема.Не думають вони про кару Божу.Не думають! не думають! Дарма!!!
Прийшли не рятувать, прийшли вбивати.Бо волю ненавидять, бо раби.В концлагері всіх хочуть нас загнати.І сіють в землю не зерно, - гроби.
Вже не спиняються. Яке там перемир,я!Іде війна! Безжалісна війна.Що не минає жодного подвір,яІ людську душу жодну не мина.
Осінь листя кидає додолу.Дощ холодний, сірий, як стіна.Діти вже пішли давно у школу.Та життя обпалює війна.
Путін все несе у Україну Смертоносність ленінських ідей.Кожен день - то горе, люди гинуть.Та йому не жаль давно людей.
Бо Росія - сторона велика,Там народу вдосталь і не жаль.І до того ж вся вона безлика.Україна - ось його печаль.
Українці захотіли волі,І свободи, і в Євросоюз.Хто ж їх пустить? Це вже ні, ніколи!І здригнулася від горя й жаху Русь.
Вибити, забрати, спопелити -Це таємний путінський наказ,І не жаль, якщо загинуть діти.Може Путін хворий є на сказ?
Висилає цілі ешелони. І військові все ідуть до нас.Щоб поповнить міцність лугандону.І від горя стогне вже Донбас.
Як орда, або ще навіть гірше,Що ж це сталося із душами людей?Та вже скоро той ваш ідол грішний,Стане прахом і весь прахом світ його піде.
Хлопчина помирав... хоч краплю просив води...
Та нелюд лиш сміявся у відповідь гидливо,
Усе допитував: " Для чого ти прийшов сюди?
Донбас російським зробим, він наш, це справедливо!"
Хіба вина моя у тому, що я родився українцем?
Хіба вина моя у тому, що Рідний Край я маю захищать?
А може в тому, що лють і ненависть Росію вже переповнила по вінця?
Що Путін хоче Україну розтоптать?
Жорстокість, підлість і підступність, черствість, -
Таке зростила ти, Росіє покоління,
Може не всі, але найбільші верстви, -
Фашизму густо проросло насіння.
В СМІ кричите, ви лізете до нас,
Усіх політиків уже запам,ятали...
Так хочете донищити Донбас!
І брешете, бо ви завжди брехали!!!!
Але повторюю уже у сотий раз:
Це москалі прийшли на нас війною!!!!
І не російський, український є Донбас!!!
І не вмирають українськії Герої!!!!
Українці, гуртуймось до лав,
Будьмо разом в ці тяжкії дні.
Ворог суне, та нас не здолав,
Бо ми маєм прекрасних синів.
На рахунку є кожен боєць,-
Кожен, кожен, хто є небайдужим.
Патріотів єднання сердець
Допоможе: все зможем, все здужаєм.
Як би важко усім не було,
Підставляймо підтримки плече,
Переможемо путінське зло,
І від кари агресор нехай не втече.
Із краплин наповнялись моря.
Україна - єдиний наш дім,
Якщо рветься в Луганську снаряд, -
Горе й біль відчувається всім.
І копійка, і слово просте, -
Все, що в змозі, підтримка бійців,
Все потрібно, усе не пусте.
Об,єднаймось в однім кулаці!
Побороти прокляту війну
Тільки в єдності зможе народ.
Батьківщину ми маєм одну!
Хай боїться нас Путін-урод.
Патріоти, єднаймося всі,
Скільки є сили і хто як може,
Діти славні Київської Русі, -</p
Діти славні Київської Русі, -
Україні разом допоможем.
Україна - це наша душа,
Наша люба красуня і мати.
Мрії Путін свої хай лиша:
Наш прекрасний народ не здолати.
Будьмо разом у важкий цей час,
Де б ви зараз усі не були.
Перемога залежить від нас,
А Герої життя віддали.
Але правда - вона одна:
Вже півроку іде війна,
Над Вкраїною чорний дим,
Помирати знов молодим.
І між душами вже стіна.
Це Росіє, - твоя війна,
Твій, Росіє, фашистський слід.
Лід холодний і чорний лід.
Ти не можеш жить без війни:
Путін служить у сатани.
Убивати рідню й братів -
Це російських посил катів.
Вбивства, звірства усе нові, -
Воювати у вас в крові,
Супроводить вас вороння.
Смертю живитесь ви щодня.
Ненаситний у вас в Кремлі
Путін-звір, ніби пуп землі.
Тільки важчає кожен день
Тіло звіра від тих смертей.
Та не стерпить це зло в Кремлі,
Розверзнеться нутро землі:
Прямо в пекло, в тартарари,
Лютий звір ваш - в огні гори.
Хижі вбивці, катів орда,
Скоро Божого час суда.
Вам казали: жито не топтати?
Вам казали: Україна - мати?
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 67
Україно моя, Україно,
Ти не хочеш у рабстві життя, -
жде нас воля і доля єдина,
Вже немає назад вороття.
Ми за правду стояти готові
Люта стужа і холод - дарма.
Ми не хочемо людської крові
У нас іншого шляху нема.
Не поставите нас на коліна,
Бо ми гордий і вільний народ.
Не умерла іще Україна,
Стань до нас , якщо ти патріот.
Підніми вище прапор свободи,
Нехай віра і правда не спить,
Захистимо свій вибір, народе,
Нас не можна за гроші купить.
Не дамо поділити Вкраїну,
Бо у нас Батьківщина одна,
Як одна лише матір у сина.
Честь і віра хай всіх поєдна!
Війна... Війна... Не бачити б ніколи
Таких руїн, пожарищ і смертей!
Вже вересень, уже пора до школи
Батькам, як завжди, проводжать дітей.
Але стоять спотворені, в руїнах
Хати,будівлі, школи і мости.
О, скільки ще на долю України
Тяжких випробувань пошлеш, Росіє, ти?
Ти заздрісна та хижа й кровожерна,
А ще брехлива, підла, хитра, зла.
Якби могла, - ти б всіх сусідів зжерла,
Тваринна суть в тобі перемогла?
Ти завжди убивала все найкраще,
А потім плакала над ним серед могил...
Скажи, Росіє, та війна вам нащо?
То допомоги вашої посил?
Ви хоч самі собі сказали б правду, -
Це ви руйнуєте чужий сусідський дім,
Це ви вбиваєте і Україну грабите,
Це ви дітей лишаєте надій.
Яку б ви маску зараз не вдягнули,
І що б ви не придумали сказать,
Та є Господь, якого ви забули,
Як українців ви пішли вбив
...ЕщёВійна... Війна... Не бачити б ніколи
Таких руїн, пожарищ і смертей!
Вже вересень, уже пора до школи
Батькам, як завжди, проводжать дітей.
Але стоять спотворені, в руїнах
Хати,будівлі, школи і мости.
О, скільки ще на долю України
Тяжких випробувань пошлеш, Росіє, ти?
Ти заздрісна та хижа й кровожерна,
А ще брехлива, підла, хитра, зла.
Якби могла, - ти б всіх сусідів зжерла,
Тваринна суть в тобі перемогла?
Ти завжди убивала все найкраще,
А потім плакала над ним серед могил...
Скажи, Росіє, та війна вам нащо?
То допомоги вашої посил?
Ви хоч самі собі сказали б правду, -
Це ви руйнуєте чужий сусідський дім,
Це ви вбиваєте і Україну грабите,
Це ви дітей лишаєте надій.
Яку б ви маску зараз не вдягнули,
І що б ви не придумали сказать,
Та є Господь, якого ви забули,
Як українців ви пішли вбивать.
Чи ви йому посмієте брехати,
Коли постанете перед судом його...
Як гірко плаче українська мати,
А вам все мало, мало вам...Чого????
Українському солдату.
Яка я рада, що ти живий,
Не треба може про це писати?...
Коли під Градами йдете в бій
Усе, що можемо ми, - чекати.
Не знаю навіть твоє ім,я,
Але для мене ти цілий світ!
У тебе вдома твоя сім,я
Та захищаєш мене від бід.
Ти воїн світла, ти проти тьми,
Нехай тебе береже Господь,
У тебе віримо серцем ми.
Прошу, додому живим приходь.
Я за тебе помолюся Богу,
Мій солдате, воїне святий.
Не прошу, повір мені, нічого,
Просто вдячна я , що ти живий.
Ти мені як брат, нехай не кровний,
Але в ці тяжкі, скорботні дні
Ти потрібен Києву і Ровно,
Луцьку і Донецьку і мені.
Я знаю, ти за Україну
Життя без вагань віддаси,
За рідну землю, за єдину
Але живи! Господь,тебе спаси!!!
Ще один ідол упав. Їх вже земля не тримає.
Чаша терпіння народу давно переповнилась вщерть.
Це Путіну знак, - нехай з комуністами знає,
Ми волю і гідність обрали, або ним вготовану смерть.
Ленін довго стояв, - символ рабства й покори,
Символ старшого брата, вічний символ "совка".
Це - репресії, розстріли, це Гулаги і голодомори.
В комунізм указала піднята вождева рука.
Розлетілись осколки, осколки епохи старої.
Час її вже минув, СССРи назад не вернуть.
Це за чистії душі наших хлопців-героїв,
Що на смерть за Вкраїну в бій кривавий ідуть.
Це іще і привіт, новий, зрадникам,тим що привладі,
Що за крісла торгуються й знову усе продають
Та чи будуть вони кріслам тим тоді раді,
Коли хлопці з АТО про усе їх спитати прийдуть.
Усі, що так хотіли у Росію.
Немає слів! Все ж хочеться сказать:
"Ну, як там мачуха? І хто з вас їй радіє?
А каша заварилася така, -
Чи й скоро ми дамо усьому раду?
Як ваша совість? Ви за п,ятака
Пішли, як дурні на криваву зраду.
А що тепер? Синів вже не вернеш,
Що полягли в боях за Україну.
І та розруха, що не має меж?
Хто лугандонські банди зараз спинить?
І хто російські танки спинить з вас?
Чи ви цього так пристрасно хотіли?
В калюжаж крові потонув Донбас,
Мов круки жадібні на нього налетіли.
А ви за гречку матір продасте,
Чи може вам щось інше обіцяли?
Чи є для вас що- небудь хоч святе?
Мабуть нема. Усе попродавали.
Весь час брехня, двулика і погана.
Як можна так брехати? Нечестивці!
Весь світ не вірить більше росіянам,
Пропутінським нещадним підлим вбивцям.
Кричати: Це не ми, нас на війні немає,
Та танків навезти, гармати, "буки", "град",
В Донецьку росіянин українців убиває,
Це росіянин нищить у Луганську все підряд.
А хитро як привезли допомогу,
Гуманітарну, - ось які ми є.
Ну, а міста ви нищите для чого?
І забираєте для чого не своє?
Пакетик круп, - чого би не радіти?
Така подачка щедрая від вас.
Але в землі лежать убиті діти.
І плаче Україна і Донбас.
Сини, скажіть, загинули для чого?
Щоб "імператор" ваш спокійно спав?
Росіє, ти забула зовсім Бога, -
Вбиваєш і кричиш, що вбивця завше прав.
Залита кров,ю зовсім Україна.
Чи напилась, Росіє, вдосталь ти?
Як любиш всіх ти ставить на коліна!
<...ЕщёВесь час брехня, двулика і погана.
Як можна так брехати? Нечестивці!
Весь світ не вірить більше росіянам,
Пропутінським нещадним підлим вбивцям.
Кричати: Це не ми, нас на війні немає,
Та танків навезти, гармати, "буки", "град",
В Донецьку росіянин українців убиває,
Це росіянин нищить у Луганську все підряд.
А хитро як привезли допомогу,
Гуманітарну, - ось які ми є.
Ну, а міста ви нищите для чого?
І забираєте для чого не своє?
Пакетик круп, - чого би не радіти?
Така подачка щедрая від вас.
Але в землі лежать убиті діти.
І плаче Україна і Донбас.
Сини, скажіть, загинули для чого?
Щоб "імператор" ваш спокійно спав?
Росіє, ти забула зовсім Бога, -
Вбиваєш і кричиш, що вбивця завше прав.
Залита кров,ю зовсім Україна.
Чи напилась, Росіє, вдосталь ти?
Як любиш всіх ти ставить на коліна!
Хіба ми хоч колись були брати????
Ти із війни уродливим обличчям
Несеш розруху, смерть несеш і тлін,
Дитячі сльози ти несеш і відчай.
Та пам,ятай, - ми піднялись з колін!!!
Цвіт калини і біленька хата,
Соняхів поля поза селом,
Пісню дзвінку заведуть дівчата...
Рід збереться за одним столом.
Мальви, - ніби в райському куточку,
Жовті верби над ставками повесні.
Україна - в кожнім колосочку,
В кожнім серці, - у тобі й мені.
Чи можемо цю рідну і єдину
Віддати на попрання ворогам?
Душа то наша - мила Україна.
Вона належить Богу, - це наш храм.
Ох, скільки ворог буде ще топтати
І плюндрувати милий серцю світ,
Наш дім? І скільки плакать буде мати?
За що несеш, Росіє, стільки бід?
За що нас ненавидиш, проклинаєш?
За що вбивати ти прийшла до нас?
Твій Путін мразь, і ти це добре знаєш!
Бо топить він в крові давно Донбас!
На згарища, руїни обернися,
Тут скрізь твоя жорстокая рука.
Росіє, схаменися, зупинися!!!!
Росіє, забирай свої війська!!!
Спотворена край дороги
Стоїть тополина.
Мов каліка одноногий.
Поруч дім-руїна.
Слід осколків залишили
Російські гармати.
У цім домі люди жили,
Нема тепер хати.
Тут росли маленькі діти,
Плекалися мрії.
Проросійськії бандити
Лишили надії.
Сплюндрували вже до краю
Донеччину рідну.
Та війні кінця немає,
Достоту не видно.
Чим їм люди завинили
І самі не знають.
А в Росії теж могили
Для солдат копають.
Путін людям в очі бреше...
Правду вже не скрити!!!
Як то тим батькам солдатів
Синів хоронити?????
Не забувайте.
Я плачу.... Як мені не плакать,
коли я бачу цих хлоп,ят,
В лікарні Києва, солдати
Без ніг, скалічені лежать.
У них обличчя ще дитячі,
Не бриті, юні зовсім ще.
І сльози котяться...гарячі.
У серці, як заноза - щем.
Бо я побачила ті очі,
Мов в душу дивляться вони...
Якщо ти навіть і не хочеш...
Вони ж ще діти, пацани.
Ще вчора вчилися у школі.
Ще й не кохалися, мабуть...
Війна калічить людські долі
І воювать, ще діти йдуть.
Яка гірка у долі чаша!
Який нещадний зараз час.
Ці хлопці всі - герої наші.
Вони були в бою за нас.
Тому не забувайте, люди
Цих хлопців, де б ви не були.
І час серця хай не остудить:
Й життя б ці хлопці віддали
За Україну і за нас,
За матерів і за родини,
За Київ, Харків,
Львів, Донбас.
Хамелеони.
Не знаю я, де очі позичали
Усі, що Україну обдирали,
Ті властолюбці, - депутати й генерали,
Що брали взятки, що повсюди крали.
Діла їх знають, але все дарма
У них давно вже совісті нема,
Давно вже втратили вони людську подобу,
Людей вважають гірше за худобу.
Для них лиш гроші завжди головне
І думають,що кара їх мине.
Вони ж Вкраїну зрадили безбожно,
Хотіли поділить, продать Росії.
Скажіть, прошу, таке простити можна?
Вони нікого в світі не жаліють.
Це через них прийшла до нас Росія,
Вони прикликали її нас убивать,
Вони вважають, що ми всі сліпії,
Що знов за гречку будуть всіх куплять.
І знову хочуть обдурити міліони,
Змінивши назву, колір, образ свій...
Хамелеони, це - хамелеони,
Убивці сотень душ і їх надій.
І ними попрані всі Конституції закони,
Не знаю я, як носить їх земля.
Хамелеони, це - хамелеони, -
Породження
...ЕщёХамелеони.
Не знаю я, де очі позичали
Усі, що Україну обдирали,
Ті властолюбці, - депутати й генерали,
Що брали взятки, що повсюди крали.
Діла їх знають, але все дарма
У них давно вже совісті нема,
Давно вже втратили вони людську подобу,
Людей вважають гірше за худобу.
Для них лиш гроші завжди головне
І думають,що кара їх мине.
Вони ж Вкраїну зрадили безбожно,
Хотіли поділить, продать Росії.
Скажіть, прошу, таке простити можна?
Вони нікого в світі не жаліють.
Це через них прийшла до нас Росія,
Вони прикликали її нас убивать,
Вони вважають, що ми всі сліпії,
Що знов за гречку будуть всіх куплять.
І знову хочуть обдурити міліони,
Змінивши назву, колір, образ свій...
Хамелеони, це - хамелеони,
Убивці сотень душ і їх надій.
І ними попрані всі Конституції закони,
Не знаю я, як носить їх земля.
Хамелеони, це - хамелеони, -
Породження совкового Кремля.
Вони не думають, що буде і розплата?
І знову лізуть, лізуть в депутати!
Ой ви хлопці, хлопці!!!Хлопчаки - герої!
Такі юні, гарні. Та йдете до бою.
Захищати матір, дівчину, родину.
Захищати світ наш, - милу Україну.
Від димів і гарі вже не видно неба
Перемир,я ніби, тільки не для тебе.
Наступає ворог підло і обманом
Поливає Градом, шквалом ураганним.
Рвуться снаряди, стріляють гармати.
Йдете не за себе, - свій край захищати.
І витримку ворог щоразу втрачає,
Його вірність, відданість ваша лякає.
Автомати в руки... Броник, балаклава...
Чути серця стукіт. Україні Слава!!!
Україні слава!!! І Героям Слава!!!
Ви Герої часу нашого по праву!!!
Синам України.
На грудях група крові у тебе
Автомат стискаєш у руках
На рукаві сіяє ясно герб,
А ще - гідність у твоїх очах.
Ти в окопах зустрічаєш цю зорю ранкову,
Так далеко від родини, від сім,ї.
В бій ідеш за Україну знов і знову,
Бо ти справжній вірний син її.
Стільки хлопців вже загинуло за неньку,
Стільки крові пролилося у боях!
Я прошу, тримайся, наш рідненький!!!
Бо один у України тільки шлях.
Ми цього ніколи не хотіли, -
Це не ми затіяли війну...
Дай тобі, прошу я, Боже сили,
Захистити рідну сторону.
Дасть хай Бог і сили і наснаги,
Честь і мужність у тебе вже є,
Сила духу є вже і відвага,
Бо себе Вітчизні віддаєш.
Ворог підлий, ворог злий, нещадний,
Не подасть вмираючим води...
Це фашист, агресор і нападник...
І прийшов вбивати він сюди.
Одіває різні він личини
І маскується під миротворця все,
Та наругу над народом чинить
Та загибель вірную несе.
Але знаю, ворога зупиним,
...ЕщёЗахлинеться в нашій він крові....
Тебе пр
Синам України.
На грудях група крові у тебе
Автомат стискаєш у руках
На рукаві сіяє ясно герб,
А ще - гідність у твоїх очах.
Ти в окопах зустрічаєш цю зорю ранкову,
Так далеко від родини, від сім,ї.
В бій ідеш за Україну знов і знову,
Бо ти справжній вірний син її.
Стільки хлопців вже загинуло за неньку,
Стільки крові пролилося у боях!
Я прошу, тримайся, наш рідненький!!!
Бо один у України тільки шлях.
Ми цього ніколи не хотіли, -
Це не ми затіяли війну...
Дай тобі, прошу я, Боже сили,
Захистити рідну сторону.
Дасть хай Бог і сили і наснаги,
Честь і мужність у тебе вже є,
Сила духу є вже і відвага,
Бо себе Вітчизні віддаєш.
Ворог підлий, ворог злий, нещадний,
Не подасть вмираючим води...
Це фашист, агресор і нападник...
І прийшов вбивати він сюди.
Одіває різні він личини
І маскується під миротворця все,
Та наругу над народом чинить
Та загибель вірную несе.
Але знаю, ворога зупиним,
Захлинеться в нашій він крові....
Тебе просить, молить Україна:
- Сину вірний, протримайся і живи!!!!
Не думала ніколи, що так радіти буду
Жовтоблакитним у Слов,янську прапорам.
Що з Краматорська утекли іуди...
Та жаль, Донецьк належить ворогам.
Російські найманці, двуликії приблуди,
До влади рвуться, знищуючи все...
Народ обдурюють, залякують. Що буде?
Бо запах смерті кожен з них несе.
Деруться між собою як гієни
За кращий вирваний український кусок
Та приміняють вишкіл свій воєнний,
Щоб болісний завдати всім урок.
Не стримує ні совість їх вже схоже,
І людського у них давно нема.
Не думають вони про кару Божу.
Не думають! не думають! Дарма!!!
Прийшли не рятувать, прийшли вбивати.
Бо волю ненавидять, бо раби.
В концлагері всіх хочуть нас загнати.
І сіють в землю не зерно, - гроби.
Вже не спиняються. Яке там перемир,я!
Іде війна! Безжалісна війна.
Що не минає жодного подвір,я
І людську душу жодну не мина.
Осінь листя кидає додолу.
Дощ холодний, сірий, як стіна.
Діти вже пішли давно у школу.
Та життя обпалює війна.
Путін все несе у Україну
Смертоносність ленінських ідей.
Кожен день - то горе, люди гинуть.
Та йому не жаль давно людей.
Бо Росія - сторона велика,
Там народу вдосталь і не жаль.
І до того ж вся вона безлика.
Україна - ось його печаль.
Українці захотіли волі,
І свободи, і в Євросоюз.
Хто ж їх пустить? Це вже ні, ніколи!
І здригнулася від горя й жаху Русь.
Вибити, забрати, спопелити -
Це таємний путінський наказ,
І не жаль, якщо загинуть діти.
Може Путін хворий є на сказ?
Висилає цілі ешелони.
І військові все ідуть до нас.
Щоб поповнить міцність лугандону.
І від горя стогне вже Донбас.
Як орда, або ще навіть гірше,
Що ж це сталося із душами людей?
Та вже скоро той ваш ідол грішний,
Стане прахом і весь прахом світ його піде.
Хлопчина помирав... хоч краплю просив води...
Та нелюд лиш сміявся у відповідь гидливо,
Усе допитував: " Для чого ти прийшов сюди?
Донбас російським зробим, він наш, це справедливо!"
Хіба вина моя у тому, що я родився українцем?
Хіба вина моя у тому, що Рідний Край я маю захищать?
А може в тому, що лють і ненависть Росію вже переповнила по вінця?
Що Путін хоче Україну розтоптать?
Жорстокість, підлість і підступність, черствість, -
Таке зростила ти, Росіє покоління,
Може не всі, але найбільші верстви, -
Фашизму густо проросло насіння.
В СМІ кричите, ви лізете до нас,
Усіх політиків уже запам,ятали...
Так хочете донищити Донбас!
І брешете, бо ви завжди брехали!!!!
Але повторюю уже у сотий раз:
Це москалі прийшли на нас війною!!!!
І не російський, український є Донбас!!!
І не вмирають українськії Герої!!!!
Українці, гуртуймось до лав,
Будьмо разом в ці тяжкії дні.
Ворог суне, та нас не здолав,
Бо ми маєм прекрасних синів.
На рахунку є кожен боєць,-
Кожен, кожен, хто є небайдужим.
Патріотів єднання сердець
Допоможе: все зможем, все здужаєм.
Як би важко усім не було,
Підставляймо підтримки плече,
Переможемо путінське зло,
І від кари агресор нехай не втече.
Із краплин наповнялись моря.
Україна - єдиний наш дім,
Якщо рветься в Луганську снаряд, -
Горе й біль відчувається всім.
І копійка, і слово просте, -
Все, що в змозі, підтримка бійців,
Все потрібно, усе не пусте.
Об,єднаймось в однім кулаці!
Побороти прокляту війну
Тільки в єдності зможе народ.
Батьківщину ми маєм одну!
Хай боїться нас Путін-урод.
Патріоти, єднаймося всі,
Скільки є сили і хто як може,
Діти славні Київської Русі, -</p
...ЕщёУкраїнці, гуртуймось до лав,
Будьмо разом в ці тяжкії дні.
Ворог суне, та нас не здолав,
Бо ми маєм прекрасних синів.
На рахунку є кожен боєць,-
Кожен, кожен, хто є небайдужим.
Патріотів єднання сердець
Допоможе: все зможем, все здужаєм.
Як би важко усім не було,
Підставляймо підтримки плече,
Переможемо путінське зло,
І від кари агресор нехай не втече.
Із краплин наповнялись моря.
Україна - єдиний наш дім,
Якщо рветься в Луганську снаряд, -
Горе й біль відчувається всім.
І копійка, і слово просте, -
Все, що в змозі, підтримка бійців,
Все потрібно, усе не пусте.
Об,єднаймось в однім кулаці!
Побороти прокляту війну
Тільки в єдності зможе народ.
Батьківщину ми маєм одну!
Хай боїться нас Путін-урод.
Патріоти, єднаймося всі,
Скільки є сили і хто як може,
Діти славні Київської Русі, -
Україні разом допоможем.
Україна - це наша душа,
Наша люба красуня і мати.
Мрії Путін свої хай лиша:
Наш прекрасний народ не здолати.
Будьмо разом у важкий цей час,
Де б ви зараз усі не були.
Перемога залежить від нас,
А Герої життя віддали.
Але правда - вона одна:
Вже півроку іде війна,
Над Вкраїною чорний дим,
Помирати знов молодим.
І між душами вже стіна.
Це Росіє, - твоя війна,
Твій, Росіє, фашистський слід.
Лід холодний і чорний лід.
Ти не можеш жить без війни:
Путін служить у сатани.
Убивати рідню й братів -
Це російських посил катів.
Вбивства, звірства усе нові, -
Воювати у вас в крові,
Супроводить вас вороння.
Смертю живитесь ви щодня.
Ненаситний у вас в Кремлі
Путін-звір, ніби пуп землі.
Тільки важчає кожен день
Тіло звіра від тих смертей.
Та не стерпить це зло в Кремлі,
Розверзнеться нутро землі:
Прямо в пекло, в тартарари,
Лютий звір ваш - в огні гори.
Хижі вбивці, катів орда,
Скоро Божого час суда.
Вам казали: жито не топтати?
Вам казали: Україна - мати?