РІЗДВЯНИМИ СТЕЖКАМИ (ОЛЬГА ЧОРНА)

(Василю Симоненку)
А мати сина виглядала різдвяними стежками,
Та заметілі їх приспали,прикрили під ногами...
Вже коляда іде до хати,муркоче сивий кіт,
А мати все чогось чекає...погляда до воріт...
Не прийде...геть позамітало і стука віхола в вікно,
Хустинку до очей підносить.Було це так давно!
Шибки покрились райським садом,міцніє морозець,
Невже то в і н біжить до неї снігами навпростець?
Рипіли двері,тепло в хаті, вмостився на стілець...
І гладив Ганні теплу руку , і усміхався їй,
А за вікном - сніги прокляті і плакав буревій...
(Ольга Чорна)