Предыдущая публикация
"Далекобійна" зброя для ЗСУ: NYT оцінив, що насправді може передати Америка
У 2022 році навіть звичайну артилерію називали "далекобійною", а тепер амбіції значно більші.
Україна вимагає у західних партнерів надати можливості для глибоких ударів по Росії. Насправді під цим можна розуміти досить різні речі. Газета The New York Times спробувала розібратися, що саме може отримати Україна у цьому контексті.
Видання зауважує, що "між Києвом і Москвою приблизно 500 миль" (800 км), а США "мають зброю, яка може летіти набагато далі". Однак навряд чи Вашингтон постачатиме те, що вразить столицю Росії, оскільки Америка боїться спровокувати Третю світову війну.
Термін "зброя далекого радіусу дії", який особливо гучно вживається в останні місяці, насправді є емоційним, а не військовим. Він вживається не до конкретних параметрів зброї, яка потрібна Україні, а є закликом до посилення можливостей ЗСУ як таких. Отже, від початку повномасштабної війни поняття про далекобійність зброї, що надається, помітно трансформувалося. Як зазначає NYT, спочатку США надіслали Україні найдалекобійнішу свою артилерію – 155-міліметрові гаубиці, які можуть стріляти в залежності від типу снаряду на відстань до 40 км.
Вже за кілька місяців цього вже було замало, і дискусія перейшла до наступної наземної зброї більшої дальності. До реактивних снарядів, які часто називають ракетами, але це не є коректним з точки зору прийнятої військової термінології. Так, Україна отримала реактивні системи HIMARS, здатні вистрілювати до шести реактивних снарядів (ракет) GMLRS в одному залпі. Ці 90-кілограмові снаряди можуть летіти на відстань приблизно на 84 км.
Однак HIMARS насправді також може стріляти іншим типом боєприпасів – балістичними ракетами. У військовій термінології ATACMS є "тактичною балістичною ракетою" і відноситься до ракет найменшого радіусу дії, оскільки здатна летіти на відстань у 165-300 км залежно від модифікації. Але це не заважає журналістам та навіть представникам Пентагону називати їх "далекобійними".
Відповідно до військової класифікації далі мали б іти балістичні ракети середньої дальності. США виготовляли їх протягом холодної війни, але потім позбулися відповідно до угоди з СРСР, підписаної наприкінці 1980-х.
Трохи інша ситуація з крилатими ракетами. Найвідомішим прикладом є ракета Tomahawk, розроблена у 1970-х роках для ВМС США. Військово-повітряні сили взяли на озброєння версію, що запускається з повітря, а в армії була версія, що запускалася з землі. Останню зняли з озброєння якраз за згаданою угодою з СРСР. Існують різні версії "Томагавків", деякі з них можуть досягати цілей на відстані близько 2500 км. Поки що публічного обговорення щодо надання Україні "Томагавків" не було, але Пентагон розглядає можливість поставки меншої за розмірами та менш помітної крилатої ракети повітряного базування – JASSM. Найпростіша версія летить на відстань 370 км. Більш просунуті версії можуть пролетіти понад 1000 кілометрів.
В наявності у США є міжконтинентальні балістичні ракети, здатні пролетіти щонайменше 5-6 тисяч кілометрів і вразити цілі на іншому боці планети. Звичайно, такі дорогі ракети немає сенсу споряджати звичайною вибухівкою. Вони є носіями ядерних боєголовок. Тож їх Україна точно не отримає.
В теорії ще існують гіперзвукові ракети, які летять у п’ять разів швидше за звук. Вони можуть бути і малої дальності, але переважно їхнє призначення – вражати дуже віддалені цілі. Проблема лише у тому, що США поки що не мають гіперзвукових ракет серійного виробництва. Є перспективні проекти, але вони ще не пішли в серію.
Видання зауважує, що "між Києвом і Москвою приблизно 500 миль" (800 км), а США "мають зброю, яка може летіти набагато далі". Однак навряд чи Вашингтон постачатиме те, що вразить столицю Росії, оскільки Америка боїться спровокувати Третю світову війну.
Термін "зброя далекого радіусу дії", який особливо гучно вживається в останні місяці, насправді є емоційним, а не військовим. Він вживається не до конкретних параметрів зброї, яка потрібна Україні, а є закликом до посилення можливостей ЗСУ як таких. Отже, від початку повномасштабної війни поняття про далекобійність зброї, що надається, помітно трансформувалося. Як зазначає NYT, спочатку США надіслали Україні найдалекобійнішу свою артилерію – 155-міліметрові гаубиці, які можуть стріляти в залежності від типу снаряду на відстань до 40 км.
Вже за кілька місяців цього вже було замало, і дискусія перейшла до наступної наземної зброї більшої дальності. До реактивних снарядів, які часто називають ракетами, але це не є коректним з точки зору прийнятої військової термінології. Так, Україна отримала реактивні системи HIMARS, здатні вистрілювати до шести реактивних снарядів (ракет) GMLRS в одному залпі. Ці 90-кілограмові снаряди можуть летіти на відстань приблизно на 84 км.
Однак HIMARS насправді також може стріляти іншим типом боєприпасів – балістичними ракетами. У військовій термінології ATACMS є "тактичною балістичною ракетою" і відноситься до ракет найменшого радіусу дії, оскільки здатна летіти на відстань у 165-300 км залежно від модифікації. Але це не заважає журналістам та навіть представникам Пентагону називати їх "далекобійними".
Відповідно до військової класифікації далі мали б іти балістичні ракети середньої дальності. США виготовляли їх протягом холодної війни, але потім позбулися відповідно до угоди з СРСР, підписаної наприкінці 1980-х.
Трохи інша ситуація з крилатими ракетами. Найвідомішим прикладом є ракета Tomahawk, розроблена у 1970-х роках для ВМС США. Військово-повітряні сили взяли на озброєння версію, що запускається з повітря, а в армії була версія, що запускалася з землі. Останню зняли з озброєння якраз за згаданою угодою з СРСР. Існують різні версії "Томагавків", деякі з них можуть досягати цілей на відстані близько 2500 км. Поки що публічного обговорення щодо надання Україні "Томагавків" не було, але Пентагон розглядає можливість поставки меншої за розмірами та менш помітної крилатої ракети повітряного базування – JASSM. Найпростіша версія летить на відстань 370 км. Більш просунуті версії можуть пролетіти понад 1000 кілометрів.
В наявності у США є міжконтинентальні балістичні ракети, здатні пролетіти щонайменше 5-6 тисяч кілометрів і вразити цілі на іншому боці планети. Звичайно, такі дорогі ракети немає сенсу споряджати звичайною вибухівкою. Вони є носіями ядерних боєголовок. Тож їх Україна точно не отримає.
В теорії ще існують гіперзвукові ракети, які летять у п’ять разів швидше за звук. Вони можуть бути і малої дальності, але переважно їхнє призначення – вражати дуже віддалені цілі. Проблема лише у тому, що США поки що не мають гіперзвукових ракет серійного виробництва. Є перспективні проекти, але вони ще не пішли в серію.
Следующая публикация
Нет комментариев