Предыдущая публикация
Любіть маму, коли постаріє,
Бо матуся дала вам життя,
Любіть маму, коли посивіє.
Коли в зморшках її лице,
І в очах її вицвілих втома,
Любіть маму, бо час іде,
Поки поруч із вами, вдома.
Не дратуйтеся на слова,
Що з матусиних вуст лунають,
На поради з її життя,
Мами доньок завжди повчають.
І не сердьтесь, коли не так
Може мама сказати часом,
А цінуйте щодня той час,
Коли можете бути разом.
В край далекий в свій час піде,
Найрідніша у світі людина,
Мама - сонце, що гріє тебе,
І турботу дарує єдина.
Любіть маму, ніхто не знає,
Коли прийде розлука навіки,
То ж не сердьтесь, що мама повчає,
Бо для неї ви завжди діти.
✍️ Галина Адамович
#віршіукраїнськихпоетів
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев