Чи сходило б сонце?
Чи знав би ти, світе, про ще один день?
Якби не ці руки — в мозолях долоні,
Чи чув би ти, світе, пташиних пісень?
Якби не ці руки — в мастилі, у бруді,
Чи пахнув би хліб на святковім столі?
Якби не ці руки і світло у грудях,
Чи були б ще весни опісля зими?
Якби оці руки здалися, втомились,
Чи був би ти, світе?.. Один знає Бог.
Якби не ці руки, за котрі молились, —
Не було б і мрій між відбоєм тривог.
Якби не ці руки… Чи мав би ти змогу
Дітей обіймати, любити, рости?
Якби не ці руки… Чи була б дорога,
Навіть якщо в ямах, на вільній землі?
Це воїнів руки — найкращих у світі,
Українських Героїв, захисників.
Якби не ці руки, чи міг би ти жити?
Задумайтесь, люди! Подякуйте їм!
Лариса Юсковець
26.01.2023
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев