Жовтіють від холоду крони,
І падає листя до ніг...
Бабуся донатить на дрони,
З грошей невеликих своїх.
Ніхто її ніби й не просить,
Здавалось, навіщо б, а втім,
Донатить - як тільки приносить,
Поштарка їй пенсію в дім.
У неї немає нікого.
Хатина вже ледве стоїть.
Життя її тихе і вбоге,
Бо коштів - щоб тільки прожить.
Бабуся ховає усмішку, -
Усмішка її чарівна,
У неї є песик і кішка -
І значить вона не одна.
У неї хустинка червона
І чорне потерте пальто.
У неї нема охорони,
Нема дорогущих авто.
Почуйте - підпільні барони,
Пихаті державні мужі!
Бабуся донатить на дрони!
Донатить свої - не чужі!
Вона не була в Еміратах,
Старенька і сива така,
Їй скоро, напевно, вмирати,
Та буде ця доля - легка!
Для неї лиш Бог - охорона,
І в цім її совість і суть...
Бабуся донатить на дрони,
Що в Небо її віднесуть.
Anatoliy Matviychuk
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев