Володимир Олександрович знищив міжнародний авторитет кремлівської молі. Просто зробив з нього вигнанця з Цивілізованого Світу.
14-й рік. Окупація Криму, війна на Донбасі. Норманський формат. Мінські домовленості. Путін на коні. Диктує умови і через свого Кума Медведчука тримає Україну за горлянку.
З ним зустрічаються, тиснуть руки, будують відносини, поглиблюють економічні зв'язки. Путін грає Світом. Принижує, тисне, відпускає огидні жарти в бік очільників Держав.
19-й рік. В Норманському форматі з'являється молодий хлопець з Кривого Рогу. Комедіант, який жодного стосунку до "великої" політики не мав. Для Путіна - "недолуге створіння", якого він перемеле одним зубом.
І хоп! "Так не піде!", каже Зеленський.
І так не пішло. Путін лютує.
22.02.22 він визнає колишні "ЛДНР" (автономні суб'єкти України) незалежними Державами. Виходить з усіх перемовних процесів в односторонньому порядку.
24.02.22 вторгається в Україну з боку новоспечених "незалежних держав", Криму, як "суб'єкту РФ" і Білорусі, як частини "союзної держави".
Перша умова, яку транслює через американських колег Путін - це те, що Зеленський має покинути Київ, або його знищать.
Маючи скривлену інформацію про те, що Зеленського не підтримує абсолютна більшість українців, він сподівається, що за три дні встановить в Київі свою, прокремлівську фігуру, як це було після бігства Януковича в 14 році. Далі ця фігура мала оголосити Вибори Президента і на конкурентній основі мав перемогти Медведчук, Порошенко, Мураєв, Разумков, Володимир Кличко, тощо. Список великий.
Натомість Зеленський залишається в Київі, Рада вводить Воєнний стан. Громадянам України роздаєтьсч зброя. Починається мобілізація.
Країна, в якій практично не було чим захищатись знищила величезну кількість російської техники і змусила росіян відійти з Київської області.
Те, що Зеленський не втік - не просто розлютило Путіна. Знищення Президента України стало надцінною ідеєю Путіна. Фактично сформувало фабулу брєда бункерної молі.
Зеленський сплотив українців. Він сплотив Європу. Весь цивілізований світ. Не одразу, але згодом Путін почав втрачати вплив. Фактично став ізгоєм там, де вчора був на білому коні. Йому довелося створювати новий союз з визнаними навіть в його країні терористами.
Ступінь антиукраїнської і антиєвропейської пропаганди дійшла максимуму.
В червні 23 року під час Пригожинського заколоту Путін заховався, а коли вперше вийшов з промовою - тремтів, чекаючи навіть неймовірного пострілу в голову.
Навпроти, Зеленський не просто проявив мужність і відкритість, він особисто їздив до наших військ і разом з військовими і МВС в перші дні після визволення міст від рашисткіх ублюдків був в цих містах, щоб на свої очі побачити всі звірства путінських виродків.
Сміливість Зеленського вбиває надувну міць Путіна постійно і масштабно.
Ненависть до Зеленського робить Путіна слабкішим, саме тому йому вкрай потрібно понад усе прибрати того, завдяки кому резинова дупа на весь світ виглядає голою й дирявою, з воткнутим в зад "орєшніком", який має температуру Сонця.
Вибори.
Путіну вони цікаві лише в випадку, якщо Зеленський не буде приймати в них участі. В іншому випадку йому потрібен хаос.
Якщо не можливо когось підкорити, треба його знищити. Морально або фізично.
Через своїх ставлеників, або агентів впливу Путін не просто намагається вже відкрито, без алегорій і метафор донести в український інформаційний простір думку про "нелегитимного" Зеленського, а й про те, що він не має приймати участі в виборах, типу, як і обіцяв. Більш того, має бути засуджений на довічне за супротив "великому керманичу росії".
Що ж...
Схоже, що ми увійшли в самий важкий і самий темний етап цієї війни.
Вистоїмо! В нас нема їншого вибору. В України є лише шлях вперед. І цей шлях прокладають наші військові на чолі з військово-політичним керівництвом країни і об'єднаним в міцний кулак суспільством.💪✌🇺🇦
Liza Bogutskaya
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 3