Сьогодні це загальноприйняті форми ввічливого звернення до чоловіків і жінок і використовуються в офіційному спілкуванні та підкреслюють повагу до співрозмовника, поступово витісняючи звертання на ім'я та по батькові.
В українській мові існують правила для вживання звертань "пане" та "пані", які варіюються залежно від сімейного стану та контексту.
1. "Пане" та "пані" звертаються до одружених чоловіка чи жінки.
2 "Пане" та "пані" зазвичай вживаються разом із прізвищем або ім'ям особи:
Пане Іваненко чи пане Руслане – правильно,
але не пане Руслане Іваненко чи пане Руслане Олександровичу – не правильно.
Пані Оксано чи пані Степанчук – правильно,
але пані Оксано Василівно чи пані Оксано Степанчук – помилка.
3. Можливе використання цих слів самостійно, без зазначення імені, наприклад, у зверненні до незнайомої людини: "Скажіть, будь ласка, пане, котра година?".
4. Звернення "пане" поєднується зі званням чи посадою людини:пане директоре чи пане професоре.
5. При звертанні до чоловічої публіки, використовується форма "панове". Якщо ми звертаємося до незаміжньої жінки чи дівчини,то слід використати звертання – "панянко", "панно" чи "панночко". А для молодого чоловіка використовується форма "паничу".
Погодьтесь, що ці звертання звучать ліпше ніж мужчина, чоловіче, жіночко, дєвушка.
Хоча звертання "юначе" чи "дівчино" цілком допустимо, але звучить без поваги до молодої людини.
Важко повірити, але дехто в Україні досі не визнає слів пан / пані. Вважають їх запозиченими, чи то пак, нав'язаними поляками. І подекуди асоціюється з впливовою або пихатою людиною. Ця думка була нав'язана у радянський час, а звертання замінене на гендерно зрівняльне – "товарищ".
Однак "пан" – шанобливе звернення до чоловіка в Україні, Чехії, Словаччині, Польщі, у лужичан та подекуди в Білорусі; у південних слов'ян у формі "бан". Перші згадки звертання "пан" є у літописах ХІІІ століття. І воно притаманне для всієї території України, а не лише для західних областей. Наприклад, Тарас Шевченко писав: "А втім, як знаєш, пане-брате, Не дурень, сам собі міркуй".
Можемо зустріти і ще одне звертання –добродію / добродійко. У тлумачному словнику вони позначають дорослу особу з привілейованих верств суспільства. Така форма має пафосніший, книжний відтінок, тому в усній мові їх не спостерігаємо.
А ось звертання"шановний" / "шановна"набули негативного відтінку – презирливого чи насмішкуватого значення. Хоча деколи в офіційних листах чи листах-проханнях можемо зустріти: "Шановний пане Сергію!" чи "Шановні колеги!". Вживання звертань "пан" та "пані" сьогодні свідчить про високу культуру мовлення і дотримання етикету. Ставтеся з повагою один до одного, друзі!
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев