Предыдущая публикация
Лютий знову почався не з кави,
І не з променя сонця в вікні,
Знов палають будинки Полтави,
Запоріжжя кричить у вогні.
Ну а вчора від болю Одеса
Сколихнулась камінням старим.
Та мовчить про ці звірства ЮНЕСКО,
Бо горить Україна, не Рим.
Світ втомився від нашого горя,
Від загиблих солдатів й дітей,
Та із попелу феніксом воля
Осяває тривогу ночей.
Нас не зломлять ні страх, ані втома,
Ані гради, що рвуть небеса.
Кожен вибух — не крапка, а кома,
Бо у серці свободи роса.
Ми запалимо свічі яскраві,
Закарбуємо в стяг імена.
Лютий знову почався не з кави…
Та прийде переможна весна!
01.02.2025
Ярослава Слободян
Ярослава Слободян
Следующая публикация
Нет комментариев