Предыдущая публикация
Ні, я не стала скритною.
Просто прийшло розуміння, що є речі в житті, які не треба довіряти всім підряд. Щастя та біль - не витримують публічності. Покажеш щастя - воно раптом стане надто яскравим для чужих очей, його затьмарить заздрість, насмішки чи навіть байдужість. Покажеш біль - він обросте коментарями, осудом або вдаваним співчуттям.
Чи може хтось зрозуміти мою радість, не переживши мій біль?
Бути нейтральним - це не втеча і не байдужість. Це як залишати свої найцінніші скарби у скрині, від якої є ключ лише у тих, хто цього вартий.
Следующая публикация
Нет комментариев