Мені, будь ласка, чашечку весни

Із ароматом тим, що розслабляє,
Побільше добрих слів і теплоти
Такої, що до щастя повертає...
Мені, попрошу, в чашечку мою
Налити сонця, квітів і турботи,
Бо я направду це життя люблю,
Хоча так часто дощик є і сльоти...
Та все це я веселкою жену
І кольорами будень наповняю,
Бо у душі чекаю вже весну,
Давно її в повітрі відчуваю...
Нехай вона прийде і звеселить
Людей своїм чудовим дивоцвітом,
Хай довго не бариться й поспішить,
Тривоги розжене свіженьким вітром...
© Наталія Константинюк.
Р.S. Налийте мені в чашечку добра, миру і спокою.