Предыдущая публикация
Вже птахи зазбирались у вирій,
Насувається довга зима,
Дні стають прохолодні та сірі,
Втома й розпач повіки стуля.
Знаю, що наодинці не лише
І якою б не була біда,
Крізь життя супроводжує лише
Твоя добра батьківська рука.
Після сутінок й темряви ночі
Неодмінно зоря загляда.
І Тобі лиш під силу, я знаю,
Врятувать Україну й знеславить ката.
Следующая публикация
Нет комментариев