Предыдущая публикация
***
Втомилось серце зло усім прощати,
Втомилась плакати весь час душа.
Якби ж то можна в щасті заблукати,
Де тиша, і кохання, і краса.
Втомились очі плакати ночами,
Вдивлятися кудись у дальню-даль.
В думках іти квітучими стежками,
Де стріла замість радості печаль.
Втомилась сподіватися на диво,
Чекати щось хороше в кожнім дні.
Прощати друзів,що втекли зрадливо,
Й шукати рятівні вночі вогні.
Але надія завжди має бути,
Що є і вірність у житті й любов.
І серце мусить щастя ще відчути,
Собі повторюю я знов і знов...
©️ ВІТА ІГНАТКО
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев