Багато людей згадали 18-20 лютого 2014 чи 20-24 лютого 2022.

В цьому є певний символізм, але це не та ситуація.
А що буде далі?
- А нічого не буде. Миру не буде. План не реалізується.
План Трампа - з самого початку фуфло. Точніше, з самого початку нічого не існувало.
Існувало бажання Трампа обісрати політичного конкурента. А оскільки нічого розумного він ніколи запропонувати не міг в силу своєї інтелектуальної відсталості, то все чим він міг оперувати - це святою вірою "за нього війни би не було" і "він все завершить за 24 години".
При зустрічі з реальністю друга частина відвалилась і залишилась перша, тільки тому, що історію не повернути.
Хоча всім, з мінімальними розумовими здібностями тепер очевидно, що ця хйня злила б нас Путіну в 2022 без жодних сумнівів.
Але повернемося до теперішнього і майбутнього.
Цей план не має жодного втілення. І не тільки тому, що його неможливо фізично реалізувати. Які нах миротворці? Де ці миротворці мають бути? В окопах між двома сторонами? Що в сьогоднішній війні, з дронами, артою, ракетами вирішують окопи без логістики і підтримки? Посадити миротворців посередині - це віддати їх в полон.
Це просто була маячня божевільного далекого від розуміння ситуації.
Але цей план не має втілення головним чином тому, що з росією неможливо домовлятися. Кожен компроміс росія сприймає як слабкість і йде далі. Це типовий сцяний гопнік.
Ці переговори потрібні їй, в першу чергу. І початкові умови, запропоновані трампом - це просто якесь благо, манна небесна. Але росія йде далі - лінія зіткнення змінилася відмовою від областей і канстітуцієй, додалися вибори, виникло бажання посадити маріонеток ітд.
Тому немає іншого плану ніж знищувати Росію промисловим і фінансовим голодом, а потім розібрати її. Все інше - це просто фантазії неповносправних. Можна відразу розібрати, але перший варіант буде ефективнішим.
Тому, рижа обісцяна шмата, сама того не розуміючи, опинилась заручником власної розумової відсталості і гри, яку вона почала.
Точніше, вчора рижа шмата почала це усвідомлювати. Я довго за ним слідкую і можу впевнено сказати, що це була реакція неприйняття. Він простий як дошка в своїх реакціях.
Йому сказали щось, що йому не сподобалось. Він це сприймати ще не здатен, але має якось відреагувати. От він і реагує звичною для себе методою - тисне на слабшого, намагаючись досягнути свого.
Слабшими, на його думку, є Україна.
Чи можемо ми, проте, вважати що все ок, рассасьотся?
- Ні, бо він тільки починає тиснути і важелі впливу на Україну в нього є.
Нам вже треба подумати про старлінки. Ах, ви, Володимире Олександровичу не думали? - а я й не сумнівався.
Війська для нашого змушування він не введе, думаю на зняття санкцій з росії теж не піде (хоч буде близько до цього), але припинення допомоги більш ніж ймовірне.
До цього треба готуватися і я сподіваюсь, що процес вже йде.
Хоча теж сумнівно. Бо в цих умовах, Володимир Зеленський накладає санкції на найбільшого благодійника для армії.
А його жирні корови "тролять" повішеною кавою. Я думаю, вішати треба щось інше, в цих умовах.
Крім військового аспекту проблеми в Зеленського тепер виникає ще й політичний аспект проблеми. Особливо в умовах, коли він наважиться на вибори. Бо вибори він може виграти тільки її фальсифікувавши.
Зняття чи недопуску конкурентів до виборів - це теж фальсифікація. Білоруський варіант тут ніфіга не проходить.
І, нагадаю, ситуація для нього буде погіршуватися.
А цим (фальсифікацією) повагу і підтримку суспільства не отримає. А навіть навпаки - погіршить ситуацію. А зараз потрібна саме повага і підтримка, а не просто бути на посаді, бо путін хотів виборів.
Він не виборів хотів - а бардаку всередині, спричиненого виборами.
І коли вибори почнуться, і 80% тушок залишиться без корита, то з одночасним тиском американців, то почнеться для Зеленського щось страшне. Мало не покажеться. Це буде транслюватися на всю планету. Думаю, Альоша Арестович вже на низькому старті, шукаючи виходи на маска. Інші теж підтягнуться.
Ось в цьому і є найбільша проблема. Яка, напевне більша, ніж тимчасове (я сподіваюсь) припинення допомоги, з боку Америки.
Країні може не вистачити внутрішніх ресурсів для спротиву, бажання спротиву в умовах узурпації влади і фальсифікацій виборів.
Країна може бути розсварена зсередини ще й несправедливими виборами.
То ж чи вистачить Зеленському інстинкту самозбереження? - скоро побачимо.