Знов пронесло дєда Колю,

Ще побачить трохи волю.
Прокурори оминули,
Та про банду не забули.
Далі риють і копають,
Документики збирають.
Грошенята не беруть,
Хочуть діда Колю взуть.
Де накрав, кого здурив?
Скільки грошенят зарив?
Бо ж бідняк він на папері,
У під'їзд обдерті двері.
В декларації бідняк,
А в столиці особняк.
Тут жигуль обдертий пише,
Вигляда - церковна миша.
А насправді все сховав,
На своїх переписав.
І квартирки, і машини.
Щоб не бачили малини
Люди бідні і дурні,
"Хай подякують мені!
Я їх добре надурив,
Вже мільйончики нажив!
На відкатах й хабарях!
Вже давно згубив свій страх!
Разом з страхом втратив совість,
Але вже інша повість.
Про моїх прислуг найближчих!
У яких в кишенях свище.
Але я даю бабло!
Щоб водилось, щоб було.
Про Арменчика, про Скопка!
Онде вже порожня стопка!
Про Андрюшу кабана,
Про старого пердуна,
Про Мудрейшого Пенька
Буде казка нелегка!
Про Резину Лису скоро
Ціле місто заговорить.
Лохтіонов теж із нами
Заривав бабло до ями!
В труби лив бюджет щораз,
Аж напав на нього сказ.
Бублич з цвинтаря асфальт,
Вкрав. Достоїн перших шпальт.
В ЖЕКу теж бардак кругом,
Непорядок із баблом.
Тепловик тріщить по швах,
Від родини! Просто жах!
Там династії цілі
Поселились у кублі!
І племінники й куми
Не врятують від суми!Микола Бондарчук, 2017