Проблеми пост.

Партійні методи вихання в Переяслав-Хмельницькій ЦРЛ. Афганський іслам? Лікарі, що постійно в батьки годяться.
У п’ятницю запросив до себе Лідію Стефанську та Ларису Кузьменчук. Цікаві панянки. Хто не знає, це управлінці-лікарі в ЦРЛ. А чим цікаві? Запитаєте Ви? Бо вони вірні не молоді пані партії і її боса.
У п’ятницю вони зібрали колектив, і запросили звісно ту лікарку, яку побили. І по сценарію доводили, що ніхто з нею в лікарні працювати не хоче. Все, як у комуністичні часи: були виступаючі, які стверджували, яка ж вона негідниця, правда не багато; були глядачі і ті, хто опустивши голову дивилися з-під лоба. Пам’ятаєте, в попередньому пості я писав про систему «пофіг-нафіг»? От у п’ятницю вона ідеально спрацювала. У лікарні щороку так неугодних «пісочать». Хоч тут запам’ятайте, вони заперечували що зібрали колектив і «пісочили» ту лікарку. Бо наступний пост доведе, що вони обманюють першого заступника голови РДА.
Як статати неугодним? Ви не так глянули, щось сказали, наприклад, головному лікареві, чи сестрі Перчука, чи заступнику головного лікаря? Чи, наприклад, Ви захотіли підвищувати власну медичну кваліфікацію, а головний сказав – «сидіти»!? Чи, не дай бог, Ви попросили придбати медичне обладнання, а не плитку чи асфальт, і про це щодня нагадуєте, бо пацієнтам то потрібно? І ось на першій же п’ятихвилинці Ви - «умнік», який вирішив, що розумніший за головного. А якщо не доходить, в актовій залі зберуть колектив, і вірні не Вам люди так розкажуть, хто Ви, що якщо психологічно не сильні, просто напишете заяву і підете. Так зробила більшість молодих перспективних фахівців. Вони просто зрозуміли, що в собі відчувають потенціал хорошого лікаря, а втрачати нерви в Переяслав-Хмельницький ЦРЛ під головуванням пана Якименка - не варто.
Пішли працювати в Госпіталь-Циблі, медичні заклади Києва і там розкрилися на повну, як лікарі. Це всі свідомі містяни точно знають, я ж не вигадую?? Напишіть в коменти, якщо вигадую.
Тільки от у чому цікава штука цього методу виховання: завтра можуть так вичитувати будь-кого, хто сидів і мовчав. І так, саме з цієї когорти з’являються «неугодники») Інтерни, як правило, відразу тікають. І повірте, відсутність житла – це далеко не перша причина для того, щоб лікар утік від нас.
Стефанська і Кузьменчук підвердили, що побита лікарка - хороший фахівець, і якщо вона піде, то їм не вигідно, бо її немає ким замінити. Але скарги на неї від пацієнтів вони будуть збирати. Більшого абсурду я в цьому році ще не чув! Логіка нелогічна. Тобто процес із її виживання запущено.
Мої враження від Стефанської: жінка була в ролі, яка не притаманна їй. Це не її коник колег пісочити, але «потрапив у стаю…». Ви знаєте що далі. Але це вона у мене таку роль жертви грала, насправді вона ще та «штучка». Кузьменчук - жінка реально не з цієї планети, але у нас на Переяславщині таких трохи є. Вірний воїн))) Як лікаря-педіатра мами її оцінять. Але до управління лікарнею їй явно не варто… Чи вся справа у схемах?
Знаєте, що найбільше мене обурило у цих жінках? Що, за їхніми словами, вони мені у мами годяться. Якименко розказував, що мені у батька він годиться ))) Символічно. Там що всі такі?
Ще вони намагалися мені розповісти, що хочу звільнити головного лікаря. І типу шукаю приводи. І що у них колектив великий і ним складно керувати.
Ним не потрібно керувати. Йому потрібно створювати умови, ставити завдання, і він буде лікувати.
Але вони на відріз відмовлялися говорити про те, що чоловік-лікар, побив лікаря-жінку (медсестру). Склалося таке враження, що ці жінки бачать побиття жінок щодня, і типу це норма. Але у нас тут не афганський іслам.
Лікарі насправді доволі специфічна категорія громадян. Інколи мені здається, що вони одні з найцинічніших та жорстоких. Умови праці, світосприйняття, робочо-життєві ситуації, з роками хочуть вони того чи ні, але змушують їх дивитися на пацієнтів як на звичайні біологічні організми, у яких є свої цикли розвитку. І з ними важко не погодитися. Тільки от лише пацієнти в більшості ті, хто замовляють музику. І от саме відношення до людей-пацієнтів відрізняють приватну лікарню від районної. А гроші беруть і тут, і там.
Управлінський менеджмент ЦРЛ продовжує розчаровувати.
Далі буде…
Слава Україні!