Предыдущая публикация
Олег Шарп
🍁 Перша з двох умовно гарних новин, яку важко переоцінити. І нижче я поясню чому.
Буквально на днях були закладені перші каміння у будівництво підземних заводів, які вже на лютий мають видати перші екземпляри ракет середньої дальності, створені за американськими технологіями і на американські гроші.
Мене питають, чому так мало грошей передав нам Вашингтон з обіцяних 60 млрд. Тому що звіти публікуються тільки по «розходниках», але кошти на створення замкнутого циклу вітчизняних ракет теж ідуть з цих 60 млрд. З принципу самоцензури більше жодного слова не напишу про ці заводи, але поясню, чого це так важливо зі стратегічної точки зору.
Багато американських експертів песимістично вважають, що США покинуть Європу незалежно від того, хто переможе на виборах – Харріс чи Трамп.
На думку Bloomberg, геополітичний розлом між Сполученими Штатами та Європою поглиблюється. Основна причина - в умовах постійних бюджетних криз і держборгу США, що росте, стає складніше контролювати різні регіони світу. І доводиться розставляти пріоритети.
Починаючи з президента Барака Обами, американські лідери прагнуть повороту у бік Індо-Тихоокеанського регіону, де, на їхню думку, є важливіші геополітичні загрози та основні стратегічні інтереси — насамперед, навколо Китаю.
Трамп може у разі перемоги вивести американські війська з Німеччини, як він уже обіцяв, і взагалі вийти з НАТО. У разі перемоги Камали все одно буде «стриманість» щодо Європи - хоч і не ізоляціонізм рівня Трампа.
Експерти у Стімсонівському центрі Вашингтона, які аналізують сценарії майбутніх взаємин США та Європи, кажуть, що Харріс підтвердила б свою відданість Європі та Україні. Але, як і Трамп, вона може бути змушена залишити континент через непередбачені обставини.
Це може статися швидко: наприклад, якщо Китай вторгнеться на Тайвань, в Азії почнеться велика війна, і США доведеться відразу перекинути у регіон ПСА солдатів, зброю, боєприпаси, кораблі, літаки та інше. Або повільно: у США може вибухнути фінансова криза, яка змушує Вашингтон економити на своїх військах за кордоном; якщо пріоритетом залишиться Азія, то скорочення вдарять по Європі.
Якщо ж переможе Трамп і проведе жахливе для Європи виведення військ, то північні та східні країни континенту спробують укласти з США двосторонні угоди про безпеку. Найімовірніший кандидат – Польща.
Але торги за право стати військовим партнером США поставить під удар залишки НАТО та ЄС.
«І без того роздроблені ці континентальні інститути розпадуться на безліч міні-альянсів і середніх армій, кожна з яких буде по-своєму слабка і не зможе координувати свої дії з іншими», - малює Клут сценарій після ймовірного приходу Трампа.
Але й повільна руйнація трансатлантичного альянсу, спричинена американською фінансовою кризою (або чимось подібним), теж буде невесело. Автор вважає, що ЄС не зможе створити свою єдину армію - оскільки поступове погіршення ситуації сприйматиметься різними країнами Євросоюзу по-своєму.
"Португалія не так вже й боїться Кремля, а Естонія нічого не боїться так сильно, як Кремля", - пояснює Клут.
Великі країни, такі як Німеччина, не будуть готові
пожертвувати своєю роздутою системою соціального забезпечення заради військової готовності. Французи (і британці поза ЄС) говоритимуть жорстко, але не розкриватимуть свої власні (і невеликі) ядерні парасольки над своїми європейськими союзниками.
❗️Я свідомо виклав найгірший з потенційних сценаріїв лише для того, щоб підкреслити: створення замкнутого циклу виробництва американських (по суті) ракет на території України та автономність у сфері ВПК - найкраще з того, що на сьогодні ми можемо отримати від наших партнерів.
А ви чого б хотіли? Тільки, прошу, не зі сфери фантастики...
Друга гарна новина є сінергією декількох подій, які вже відбулись і ще відбудуться.
Але по-порядку… Більшості наших західних партнерам вже зрозуміло, що нинішня ситуація на полі бою знаходиться в оперативному куті. Що може піти нам на користь у цій ситуації - це не чекати випуску перших вітчизняних ракет за американською технологією (знаючи всі наші проблеми у владі, вони можуть з`явитись не у лютому, як зараз планується, а значно пізніше) - а мати можливість вражати російські військові цілі вглибині території росії.
Ви вже знаєте, що за кілька днів Зеленський поїде на зустріч з Байденом. Між тим, враховуючи "талант" нашого президента провалювати перемовини у форматі off the record, наші найвірніші друзі з числа європейців наполягли на попередній розмові з Байденом.
Така розмова у форматі спільної відеоконференції (знов таки off the record) відбулись позавчора. Окрім Байдена, присутніми були Блінкен, міністри оборони Данії, Швеції, Фінляндії і Нідерландів.
Після чого, від імені переговорників, міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс категорично виступив за відсутність обмежень на удари вглиб рф - мовляв, міжнародне право нічого не говорить про те, що такі удари дозволяється лише в межах ста кілометрів (нагадаю, що ця країна передала свої F-16 та ракети до них).
Як розвивались події далі...
Після цієї конференції Байден збирав нараду з представниками Пентагону, Держдепу та ЦРУ. У пресу (зокрема, CNBC) просочилась інформація, що питання вирішено на користь України з певними але...
Діючий президент, щоб не підставляти Камалу, наполягав, що про таке рішення слід оголосити тільки 5 листопада. Між тим, погодився, що якщо Вашингтон володітиме 100-відсотковою інформацією про те, що москва отримала іранські балістичні ракети, це рішення вступить у силу автоматично.
Проте, Польша, Данія, Швеція, Фінляндія, Нідерланди та три країни Балтії продовжили наполягати на негайному дозволі нищити військові об`єкти росіян вглибині їх країни.
І от, здається, тиск на американського президента досяг цілі - вже у п`ятницю він обговорить згадані питання з Кіром Стармером.
Передуватиме зустрічі Байдена з британським прем`єром приїзд Блінкена до Києва. І приїде він не один, а разом з міністром закордонних справ Британії Девідом Леммі. Зазначу, що цей візит стане першим спільним візитом за понад десятиліття.
Головна ціль поїздки - остаточне визначенні цілей для JASSM (нагадаю, вони можуть бити на відстань 370 км, більш просунуті версії - на 800 кілометрів) та Storm Shadow. Наразі мені відомо, що американці хочуть обмежити цілі для цих ракет військовими аеродромами русні та Кримським мостом.
От це і є друга гарна новина. Розумію, що більшості українців хочеться ще більш радикальних дій з боку США, але їх не буде. Не буде з багатьох причин - як політичних, так і військових. І з цього приводу вже давно пора зняти рожеві окуляри. Але те, що замість риби американці дають нам першокласну вудочку (я про будівництво заводів, які випускатимуть балістичні ракети середньої дальності) і нарешті прийняли (чи ось-ось приймуть) рішення знищувати російські аеродроми, теж дуже і дуже немало у сьогоднішніх реаліях.
Наступний допис стосуватиметься підсумків дебатів між Трампом і Харріс. Дочекайтесь.
Оффтоп. Нафта марки Brent вперше з 1 грудня 2021 року торгується нижче за 69 доларів за барель - і цей тренд набирає обертів!
Але по-порядку… Більшості наших західних партнерам вже зрозуміло, що нинішня ситуація на полі бою знаходиться в оперативному куті. Що може піти нам на користь у цій ситуації - це не чекати випуску перших вітчизняних ракет за американською технологією (знаючи всі наші проблеми у владі, вони можуть з`явитись не у лютому, як зараз планується, а значно пізніше) - а мати можливість вражати російські військові цілі вглибині території росії.
Ви вже знаєте, що за кілька днів Зеленський поїде на зустріч з Байденом. Між тим, враховуючи "талант" нашого президента провалювати перемовини у форматі off the record, наші найвірніші друзі з числа європейців наполягли на попередній розмові з Байденом.
Така розмова у форматі спільної відеоконференції (знов таки off the record) відбулись позавчора. Окрім Байдена, присутніми були Блінкен, міністри оборони Данії, Швеції, Фінляндії і Нідерландів.
Після чого, від імені переговорників, міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс категорично виступив за відсутність обмежень на удари вглиб рф - мовляв, міжнародне право нічого не говорить про те, що такі удари дозволяється лише в межах ста кілометрів (нагадаю, що ця країна передала свої F-16 та ракети до них).
Як розвивались події далі...
Після цієї конференції Байден збирав нараду з представниками Пентагону, Держдепу та ЦРУ. У пресу (зокрема, CNBC) просочилась інформація, що питання вирішено на користь України з певними але...
Діючий президент, щоб не підставляти Камалу, наполягав, що про таке рішення слід оголосити тільки 5 листопада. Між тим, погодився, що якщо Вашингтон володітиме 100-відсотковою інформацією про те, що москва отримала іранські балістичні ракети, це рішення вступить у силу автоматично.
Проте, Польша, Данія, Швеція, Фінляндія, Нідерланди та три країни Балтії продовжили наполягати на негайному дозволі нищити військові об`єкти росіян вглибині їх країни.
І от, здається, тиск на американського президента досяг цілі - вже у п`ятницю він обговорить згадані питання з Кіром Стармером.
Передуватиме зустрічі Байдена з британським прем`єром приїзд Блінкена до Києва. І приїде він не один, а разом з міністром закордонних справ Британії Девідом Леммі. Зазначу, що цей візит стане першим спільним візитом за понад десятиліття.
Головна ціль поїздки - остаточне визначенні цілей для JASSM (нагадаю, вони можуть бити на відстань 370 км, більш просунуті версії - на 800 кілометрів) та Storm Shadow. Наразі мені відомо, що американці хочуть обмежити цілі для цих ракет військовими аеродромами русні та Кримським мостом.
От це і є друга гарна новина. Розумію, що більшості українців хочеться ще більш радикальних дій з боку США, але їх не буде. Не буде з багатьох причин - як політичних, так і військових. І з цього приводу вже давно пора зняти рожеві окуляри. Але те, що замість риби американці дають нам першокласну вудочку (я про будівництво заводів, які випускатимуть балістичні ракети середньої дальності) і нарешті прийняли (чи ось-ось приймуть) рішення знищувати російські аеродроми, теж дуже і дуже немало у сьогоднішніх реаліях.
Наступний допис стосуватиметься підсумків дебатів між Трампом і Харріс. Дочекайтесь.
Оффтоп. Нафта марки Brent вперше з 1 грудня 2021 року торгується нижче за 69 доларів за барель - і цей тренд набирає обертів!
Следующая публикация
Нет комментариев