Предыдущая публикация
Вродливу, вбрану в полики,
Тебе сьогодні знову розпинали.
Безжально тіло рвали на шматки,
А ти молитву пошепки читала.
Сирени звук нам душу роздирав.
Сьогодні рано-вранці й серед ночі.
За твоїм болем світ весь споглядав,
Долонею прикривши свої очі.
Тулилося до мами немовля.
У чому, розкажіть, його провина?
З-під ніг кудись котилася земля,
Коли хтось з найрідніших в час цей гинув.
Серед зими - без світла і тепла.
В гірких сльозах поранена країна.
Боролася відважно проти зла.
Кувала перемогу на руїнах.
/Ольга Дриль/
Следующая публикация
Нет комментариев