Предыдущая публикация
"ХОДЕМ У КИЛУ ГРАТИ!
"--
...так говорылі хлопцы-пыдлеткі, ек збіраліса на вэльмі любімую зімнюю гульню мойго часу...Так было у моём децтві...Тепэр такая гульня--это хоккей, так называють А у мой час это была кіла Собіраліса на замэрзлую Золотку, такэе озерцэ было у цэнтры Ольпэня, чы на канаву, чы на Мусейкову яму, Мусейкова--бо копав ее уручную колісь дед Яков Мосейков, обозначалі ворота той і другой команды і гулялі І на коньках, і просто у чаравіках чы чоботках екіх А коньков магазінных не было, робілі самі деравянные До трохкантового полена прыспособлялі частей усёго дужку з вадра альбо з косы прут, у просвідрованые две одтуліны у носку і позаді, пропускалі
крэпкіе воровочкі іі прыкручвалі імі такі конёк до ногі Клюшок фабрычных не зналі...Просто у еком-небудь кусту находілі подходяшчую палку з загнутым концэм, зразалі ее і это была клюшка
Замест шайбы бралі часто разіновы каблук з чототка екого-небудь альбо на дорозі де-небудь подбіралі конскую замэрзлую какашку Вона і была за шайбу...
Тепэр ужэ ДАЎНО нема такой гульне...А шкода...Думаю, полезней, чым электронные гульні...гэтая кіла....
Даруйте за нашу ольпенскую мову...Прывык...Вона ж наша...любімая
21 02 2023 І. Ляшкевіч
Следующая публикация
Комментарии 15