Предыдущая публикация
ЗАРОБІТЧАНСЬКИЙ Вірус
автор вірша Олена Голубяк Ходак.
Жінко України, де тебе занесло?
В далекій чужині рахувати весни?
Впряглась добровільно,
Тож, не зважай на втому,
Через скайп гостюєш у своєму домі...
Слабкість не покажеш, немов серце з леду,
Скиглити не станеш, хоч тобі не з медом,
Рідних запитаєш, кому, чого треба,
Та немає краю, усім тим потребам...
Думають удома, що ти, - жінка сильна,
Та, ціна усьому, - ти роки невільна,
Тихо зуби стиснеш, скупо усміхнешся,
Та, сама не знаеш, коли повернешся...
Поки перші дірки помало латала,
Хитрі заробітки в кабалу втягали,
Зранена тугою - життя, як папірус,
Загравав з душою заробітчанський вірус...
Вроді перші роки, ти до дому рвалась,
Та, із кожним кроком, мов в полон здавалась.
Стали вже, тут люди, тобі приємніші,
Та й кругом, усюди, стає все миліше...
Вдома за тобою, майже не банують,
Хіба на підмогу, надію готують,
Стоїш, ти небого, між двома човнами,
На один пристати, ой, духу не стане...
От, тому в повітрі, дівонько зависла,
Колядують рідні, a ти, зуби стисла,
Нікому сирітко, тебе пригорнути,
В "золотенькій" клітці, мусиш спину гнути...
-" Ще, цей рік і "баста"! "- себе, ніби дуриш,
Приїдеш на Паску - чуть вдома побудеш:
-"Певне ще поїду, коли Божа ласка,
Бо, без мене рідним, закінчиться казка"...
Хоч, ніхто не гонить й ніхто не тримає,
Хіба, стисне плечі й нелегко зітхає,
Знов летиш в дорогу, не працюють гальма,
Знов тебе небогу, зустрічають пальми...
Випала мов квітка, з рідного букету,
В чужині - сирітка, там нема дуету,
Вдома залишаеш усе особисте,
Знов на шлях ступаєш нелегкий, тернистий...
Райські краєвиди, виграває море,
Не відчують рідні, твою тугу й горе,
В полум'ї зайнявся, знов життя папірус
Бо, за тебе взявся заробітчанський вірус.
Следующая публикация
Комментарии 333
В цій поезії життя описуються душевні переживання ,крик душі ,який вирвався буквами в рифмовані строки. Людина дає зрозуміти нам всім свій стан , своє перебування на чужині , і холод стосунків в сім'ї ,коли повертається додому, про своє привикання до інших людей іншої національності. Автор не нарікає на заробітчанські долю , навпаки пише ,що "ніхто не гонить і ніхто не тримає".
В гумористичному стилі сміливо признається :" В полум'і зайнявся, знов життя папірус
Бо , за тебе взявся заробітчанський вірус"
Вірусом вона називає звичайно гроші.
Неля, спочатку треба зрозуміти суть , оцінити вірш і подумати ,чи ти можеш написати краще. Мені сподобалася ця душевна поезія, я її поставила на мою сторінку, щоб мої друзі могли прочитати і оцінити обдарованих українців , які би могли себе знайти в творчості, але змушені були залишити рідні пороги, щоб заробітчанськими гроши...ЕщёВІДПОВІДЬ НА КОМЕНТУВАННЯ -Неллі Кірієнко - Іванченко
В цій поезії життя описуються душевні переживання ,крик душі ,який вирвався буквами в рифмовані строки. Людина дає зрозуміти нам всім свій стан , своє перебування на чужині , і холод стосунків в сім'ї ,коли повертається додому, про своє привикання до інших людей іншої національності. Автор не нарікає на заробітчанські долю , навпаки пише ,що "ніхто не гонить і ніхто не тримає".
В гумористичному стилі сміливо признається :" В полум'і зайнявся, знов життя папірус
Бо , за тебе взявся заробітчанський вірус"
Вірусом вона називає звичайно гроші.
Неля, спочатку треба зрозуміти суть , оцінити вірш і подумати ,чи ти можеш написати краще. Мені сподобалася ця душевна поезія, я її поставила на мою сторінку, щоб мої друзі могли прочитати і оцінити обдарованих українців , які би могли себе знайти в творчості, але змушені були залишити рідні пороги, щоб заробітчанськими грошима залатати дірки в сімейному бюджеті.
Я думаю, що багато людей , які виїхали з України пережили те саме в своїх душах, що пережила ця невідома поетеса.
ШАНОВНА НЕЛЯ ,КОЖЕН КОМЕНТУЄ ПО РІВНЮ СВОГО ІНТЕЛЕКТУ