Предыдущая публикация
Вместе с Андреем Укропом, Вікторія Прокопенко, Іринка Українка, Natali Natali, Irina Irina, Даной М, Сашком Кравець, Олександром Матвійчук, ВИШИВАНКОЙ (ручной роботой), Синьо-Жовті Прапори, Irina Ukrainka, Pаtriot OF Ukraine, valentina valentinovna-украинкой, Вікторія Перемогой, Валентиной Л V П, Наташей УКРАИНОЙ, Владимиром Алехно (таксистом), vale kovalenko, Александром Новиковым, Александрой Оробченко-Ванденко, Ириной Павловской, Позывным Африкой, Ірина Українка, Натальей (Ukrainian style), Ірина Хомой-Бохонко, СХІД І ЗАХІД РАЗОМОМ, ИГОРЕМ ТИМЧЕНКО укропом
Следующая публикация
Комментарии 6
70-ті роки ХХ ст. Київ. Довжелезна черга в гастрономі. До прилавка нахабно протискається молода особа.
Микола Лукаш, один з найвизначніших українських перекладачів, звертається до неї: "Куди це ви так поспішаєте, панночко?" Дівиця гордо відповідає: "А я по-вашему не понимаю!". "Нічого,- каже Лукаш,- я можу і по-вашому: куда прешь, б...ть?"
60-ті роки ХХ ст. Русифікація йде повним ходом. У президії якихось поважних зборів сидить поет Максим Рильський і слухає, як доповідач на прізвище Калюжний розповідає, що між російською та українською мовами нема ніякої різниці.
Рильський нахиляється до мікрофона на столі президії і зауважує:"Ну що ви, різниця все-таки є. От російською ваше прізвище звучить Кал Южний, а українською на вас треба казати Гімно Південне". Під загальний регіт промовець кудись зник.