Предыдущая публикация
Розмова з батьком.
Прокинься тату, вже дев’яте Травня.
І ми , як завжди, йдемо на парад.
Живе в віках традиція ця давня –
Ніби той час вертаємо назад.
Згадаєм ветеранів теплим словом,
Їх усе менше з нами у строю,
Про себе кожен поведе розмову,
З своїми, що лишились у бою.
У нас дідусь загинув, мамин тато.
Нас ще тоді на світі не було,
Чоловіків не повернулося багато,
З сиріт і вдів складалося село.
Ти воював сміливо і завзято,
Отримав рани, ранню сивину.
Дев’яте Травня було твоє свято-
Бо ти пройшов усю важку війну.
Прокинься тату, забирай дідуся,
Ваш подвиг житиме усі віки,
І гордо я із вами теж пройдуся.
Хоч у думках , за руки залюбки.
Згадаєм Вас сьогодні в ріднім колі,
Під звуки ваших фронтових пісень,
З очей сльозинки скотяться поволі,
Дев’яте Травня – Миру світлий день
Следующая публикация
Нет комментариев