Предыдущая публикация
Рідне моє місто.
Ніжно бавить вітер верби біля ставу,
І тополя тихо листям шелестить,
Вже зійшло над містом сонечко ласкаве,
Яка ж вона гарна вранішня ця мить.
Пара лебедина ставом пропливає,
І туман серпанком місто сповива
Від краси такої серце завмирає,
Рідна моя земле, тепла і жива.
Перенесла війни, негоди і лихо,
У вогні горіла , в голоді жила.
Як же цього ранку спокійно і тихо-
Ти з своїм народом все перемогла.
З попелу устала, із руїн піднялась,
Земляків руками в квітах розцвіла,
Важка тобі доля, краю мій, дісталась,
Але ж справедливі, праведні діла.
Нехай завжди буде тепла тобі днина,
В хлібах колоситься нехай вся земля,
Краплинка маленька рідної країни,
Гарне моє місто, Корюківко моя.
Следующая публикация
Нет комментариев