Предыдущая публикация
ІСТОРІЯ ПРО ОЧИЩЕННЯ СРІБЛА - ОЧИЩЕННЯ ЛЮДИНИ
Одна жінка вивчала Книгу пророка Малахії (Старий Завіт). Коли вона дійшла до 3-го розділу, у неї викликав подив 3-ій вірш "І Він сяде топити та чистити срібло" (Мал 3, 3). Щоб краще зрозуміти ці слова вона вирішила відвідати майстра по сріблу і поспостерігати за його роботою. Коли вона прийшла до срібляра, то застала його за роботою. Він якраз нагрівав шматок срібла над вогнем.
Ювелір пояснив їй, що таким чином очищають срібло: його тримають над
вогнем в найгарячішій частині полум'я, щоб випалити всі домішки.
Жінка згадала слова Біблійного вірша пророка Малахії і порівняла, що Господь як ювелір тримає нас в очисному вогні. Вона запитала:
- Ви повинні ось так сидіти перед вогнем весь час поки йде процес очищення срібла?
- Так. І я не просто повинен сидіти і тримати срібло в полум'ї, я не
повинен спускати з нього очей: якщо перетримати метал у вогні хоч на
мить, збиток буде непоправним.
Жінка ненадовго задумалася і запитала:
- А як ви визначаєте момент, коли метал досяг потрібної чистоти?
Він посміхнувся і відповів:
- О, це просто. Як тільки я бачу в ньому своє відображення.
Господь піддає нас очищенню і добре пильнує, щоб ми не отримали надміру випробувань, аніж зможемо витримати. Він дізнається, що ми досконалі коли побачить своє відображення у нашій душі, коли ми уподібнюємось Йому своїм вмінням любити безкорисливо. А перед цим – обов’язкове очищення.
Тому несімо, кожен з нас, свої хрести терпеливо, без нарікань, щоб бути
досконалими, як Отець Небесний (пор. Мт 5, 48) і стати вибраними Божими, які отримають всю повноту Раю.
Следующая публикация
Нет комментариев