Не заглядай в чуже вікно. То не твоє...
Ти краще в чистоті тримай вікно своє...
Помий свої шибки, зніми з них павутину...
А не шукай в чужому оці порошину...
Не вмішуйся в чуже життя, своїм живи...
Не напихай своєю мудрістю чужої голови.
Своє життя, буває, темний ліс...
А ми в чуже, так любим тикать ніс...
Свої гріхи не помічати любим...
Тонем в брехні, в болоті душі губим...
Із грязним язиком ідем у світ щоранку...
Ховаючи свій власний бруд за вибиту фіранку.
Вчимо, як жити. Судим без закону...
Все знаєм. Клянемося на ікону...
Ламаєм до коліна чиїсь долі...
На чужі рани щедро сипем солі...
Вважаючи, що маєм на те право...
Самі собі вигукуючи - браво.
А кожен дім - то є окремий світ...
Там своя азбука, свій власний алфавіт...
Там клімат свій, традиції , закони...
По своєму там ставлять крапки й коми...
Роками складений там пояс часовий...
І не тобі вирішувати - хто там винен, хто правий.
У тебе є своє життя. Чужого - не чіпай...
Тобі здається ПЕКЛОМ те - що є для когось РАЙ.
Галина Момот. #Я
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 2