Предыдущая публикация
Пелюшки...Школа...Коровай...
Та лиш матусі пам'ятають,
І бережуть дитячий рай...
Беззуба усмішка...і ночі,
такі безсонні, наче вік...
І перше "ма" , горішки-очі...
І колискова з року в рік...
А перші кроки і падіння,
І перекручені слова?...
І тихе лагідне сопіння,
І подарунки до Різдва....
А далі - школа, букви, друзі...
Кохання, бійки, ЗНО...
Волосся сиве у матусі,
І сльози часом... І ніхто
так часто Господа не просить,
як мами за своїх дітей...
"Спаси їх, Боже"... безголосе
летить із стомлених грудей...
А діти швидко виростають,
летять ,як в вирій журавлі...
У серці рубчики лишають
сини...і донечки...усі...
Люда Галінська
Бережи, Боже, усіх дітей!
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 5
Його в них вкрали.
Скільки скалічених душ...
Наші діти стали дуже рано дорослими.
Я хочу побажати ім зцілення їхніх душ, загоєння їхніх ран.
Я хочу побажати їм відродитися у молодь майбутнього України
Я хочу побажати їм стати сильними, мужніми, непримиренними до ворогів. Я хочу побажати їм здоров'я бо вони наше майбутнє і їм знадобиться багато сил продовжити життя України . Не має в них дитинства, а молодість теж їх жде не легка та я вірю вони усе зможуть. А ми зараз повинні робити усе аби їм потім було легше.