Предыдущая публикация
Україна встановила історичний рекорд з експорту цукру
7 Січня 21:07
Українські виробники у 2024 році встановили історичний рекорд з експорту цукру, направивши на зовнішні ринки 746,3 тис. тонн цієї продукції на суму $419 млн. Про це повідомила Національна Асоціація цукровиків України, передає Комерсант український.
“Це найвищий показник експорту цукру в рамках календарного року згідно зі статистикою, що бере свій початок у 1997 році, коли було створено Національну Асоціацію цукровиків України”, – розповіли в пресслужбі асоціації.
Там додали, що 40% експорту 2024 року було спрямовано до країн Європейського Союзу, 60% становили поставки на світовий ринок, де основними країнами-покупцями українського цукру були країни Близького Сходу і Північної Африки, а також Північна Македонія.
Яка ситуація на цукровому ринку в Україні зараз
За словами голови Національної Асоціацію цукровиків України Яни Кавушевської, Європейський союз (ЄС) відкрив свій ринок для українського цукру з 1 січня 2025 року, але встановив обмеження на експорт у розмірі 109,4 тис. тонн до 5 червня того ж року.
Однак після цієї дати залишається невизначеність щодо подальших рішень ЄС. Наразі тривають переговори щодо можливого збільшення квоти та щодо збереження режиму автономних торгівельних преференцій для України. Українська сторона прагне отримати збільшення квоти до 500 тис. тонн, але усвідомлює, що це може зайняти кілька років. Якщо український цукор експортується в ЄС поза квотою, то на нього встановлюється високе мито, що відображає його вартість, тому такий варіант не настільки вигідний. Наразі проводиться обговорення можливості експорту українського цукру за ліцензіями IPR, які дозволили б ввозити цукор до ЄС без розмитнення для перероблення та подальшого вивезення з ЄС. Оцінюється потенціал такого ринку на рівні 400 тис. тонн.
На європейському ринку цукру українська частка становить понад 35%, але ЄС також імпортує цукор з інших країн, таких як Бразилія, Колумбія, Перу і Південна Африка. Українська сторона підкреслює, що хоче конкурувати з іншими експортерами цукру в ЄС, а не з місцевими виробниками. Наразі тривають переговори щодо угоди між ЄС і блоком МЕРКОСУР, в якій є суттєва аграрна частина, і європейські аграрії активно обговорюють проблеми, пов’язані з домовленостями за цією угодою. Також до ЄС цукор завозиться з країн, які беруть участь у домовленостях ЕВА та ЕРА.
У поточній ціновій ситуації експорт сировини в Європу може не бути вигідним, але український цукор залишається цікавим для європейських покупців. Європейський ринок також привабливий для українських виробників через зручну логістику. Існує квота для країн-кандидатів, включно з Україною, яка дає їм змогу експортувати свою продукцію до ЄС. Однак отримана квота для України була незначною, можливо через попередній невизначений і хаотичний експорт українського цукру.
Європейці хочуть, щоб український експорт був передбачуваним і прозорим. Для цього було запропоновано розподілити квоти пропорційно виробленому цукру, щоб кожному виробнику було відомо, скільки він може експортувати. Це дасть змогу уникнути поспіху на початку року і знайти найкращі можливості для продажу продукції, допомагаючи українському цукру потрапити в ті регіони ЄС, де він дійсно затребуваний.
Простежуваність також є важливим аспектом для європейців. Розподіл квоти та ліцензування експорту сприяє простежуваності товару та прозорості операцій. Український цукор не відповідає стереотипу низької якості, як це було раніше. Українська бурякоцукрова галузь включає і маленьких, і середніх фермерів, і це не загрожує маленьким європейським фермерам.
Проте, українській бурякоцукровій галузі потрібно розуміти встановлені правила і підходи ЄС. Для того, щоб стати частиною складного структурного організму Європейського союзу, необхідно дотримуватися правил і принципів, якими керується європейський бурякоцукровий комплекс.
Цього року в Україні засіяно 258 тис. га цукрових буряків, з яких близько 60% засіяно фермерськими господарствами, а 40% – незалежними фермерськими господарствами. Українська бурякоцукрова галузь різноманітна і включає як великі агрокомпанії, так і маленьких і середніх фермерів.
Мандровська Олександра
Редактор
7 Січня 21:07
Українські виробники у 2024 році встановили історичний рекорд з експорту цукру, направивши на зовнішні ринки 746,3 тис. тонн цієї продукції на суму $419 млн. Про це повідомила Національна Асоціація цукровиків України, передає Комерсант український.
“Це найвищий показник експорту цукру в рамках календарного року згідно зі статистикою, що бере свій початок у 1997 році, коли було створено Національну Асоціацію цукровиків України”, – розповіли в пресслужбі асоціації.
Там додали, що 40% експорту 2024 року було спрямовано до країн Європейського Союзу, 60% становили поставки на світовий ринок, де основними країнами-покупцями українського цукру були країни Близького Сходу і Північної Африки, а також Північна Македонія.
Яка ситуація на цукровому ринку в Україні зараз
За словами голови Національної Асоціацію цукровиків України Яни Кавушевської, Європейський союз (ЄС) відкрив свій ринок для українського цукру з 1 січня 2025 року, але встановив обмеження на експорт у розмірі 109,4 тис. тонн до 5 червня того ж року.
Однак після цієї дати залишається невизначеність щодо подальших рішень ЄС. Наразі тривають переговори щодо можливого збільшення квоти та щодо збереження режиму автономних торгівельних преференцій для України. Українська сторона прагне отримати збільшення квоти до 500 тис. тонн, але усвідомлює, що це може зайняти кілька років. Якщо український цукор експортується в ЄС поза квотою, то на нього встановлюється високе мито, що відображає його вартість, тому такий варіант не настільки вигідний. Наразі проводиться обговорення можливості експорту українського цукру за ліцензіями IPR, які дозволили б ввозити цукор до ЄС без розмитнення для перероблення та подальшого вивезення з ЄС. Оцінюється потенціал такого ринку на рівні 400 тис. тонн.
На європейському ринку цукру українська частка становить понад 35%, але ЄС також імпортує цукор з інших країн, таких як Бразилія, Колумбія, Перу і Південна Африка. Українська сторона підкреслює, що хоче конкурувати з іншими експортерами цукру в ЄС, а не з місцевими виробниками. Наразі тривають переговори щодо угоди між ЄС і блоком МЕРКОСУР, в якій є суттєва аграрна частина, і європейські аграрії активно обговорюють проблеми, пов’язані з домовленостями за цією угодою. Також до ЄС цукор завозиться з країн, які беруть участь у домовленостях ЕВА та ЕРА.
У поточній ціновій ситуації експорт сировини в Європу може не бути вигідним, але український цукор залишається цікавим для європейських покупців. Європейський ринок також привабливий для українських виробників через зручну логістику. Існує квота для країн-кандидатів, включно з Україною, яка дає їм змогу експортувати свою продукцію до ЄС. Однак отримана квота для України була незначною, можливо через попередній невизначений і хаотичний експорт українського цукру.
Європейці хочуть, щоб український експорт був передбачуваним і прозорим. Для цього було запропоновано розподілити квоти пропорційно виробленому цукру, щоб кожному виробнику було відомо, скільки він може експортувати. Це дасть змогу уникнути поспіху на початку року і знайти найкращі можливості для продажу продукції, допомагаючи українському цукру потрапити в ті регіони ЄС, де він дійсно затребуваний.
Простежуваність також є важливим аспектом для європейців. Розподіл квоти та ліцензування експорту сприяє простежуваності товару та прозорості операцій. Український цукор не відповідає стереотипу низької якості, як це було раніше. Українська бурякоцукрова галузь включає і маленьких, і середніх фермерів, і це не загрожує маленьким європейським фермерам.
Проте, українській бурякоцукровій галузі потрібно розуміти встановлені правила і підходи ЄС. Для того, щоб стати частиною складного структурного організму Європейського союзу, необхідно дотримуватися правил і принципів, якими керується європейський бурякоцукровий комплекс.
Цього року в Україні засіяно 258 тис. га цукрових буряків, з яких близько 60% засіяно фермерськими господарствами, а 40% – незалежними фермерськими господарствами. Українська бурякоцукрова галузь різноманітна і включає як великі агрокомпанії, так і маленьких і середніх фермерів.
Мандровська Олександра
Редактор
Следующая публикация
Нет комментариев