Предыдущая публикация
Юлія Тимошенко.
Новий рік. Третій воєнний Новий рік… Кажуть, що час має нас вчити. Чому ж ми навчилися за ці роки? Багато чому. Хоч і не з власної волі. Навчилися прокидатися під повітряну тривогу.
Навчилися розпізнавати виходи ППО і прильоти.
Навчилися розрізняти «МІГи» та F-16.
Навчилися обіймати собаку в коридорі, бо йому страшно теж…
Навчилися питати: «Як ти?»
Навчилися донатити й ділитися останнім.
Навчилися читати літературу 20-х років, яку б мали прочитати тридцять років тому.
Навчилися відчувати Київ, Харків і Львів, Одесу і Херсон. Серцем. Душею.
Навчилися орієнтуватися в географії країни, вивчили назви всіх сіл на Донбасі.
Навчилися радіти цвіту каштанів і першому зеленому листю.
Навчилися цінувати світло і підійматися сходами без ліфта.
Навчилися заряджати повербанки та запускати генератори.
Навчилися дивитися в небо.
Навчилися дякувати людям у формі.
Навчилися швидко сумувати, бо нема часу на сум.
Навчилися сентиментальності та незворушності.
Навчилися люті. Навчилися злості.
Навчилися плакати. Навчилися сміятися.
Навчилися прощати і не прощати теж навчилися.
Навчилися бути людьми.
Навчилися бути українцями!
Ми є!
Ми будемо!
З Новим роком, найкраща у світі країно моя!
Следующая публикация
Нет комментариев