Низький уклін за пісню.. За те. що за межами Хмельниччини ми можемо відчути, що на Землі. яку топтали вбосоніж є Люди, які пам"ятають нас, знають і серцем розуміють... Нема Батьків,хто нас чекав додому... та є Свята Земля. яка їх прийняла, є Шана і Любов, є Спомин, бо інщої Землі у нас нема ! Дякую Вам. ( Славутчанка Ліля
Незабутній наш Аннопіль... Славутччина. Поділля.Край працьовитих Людей. зелених гаїв, лісів та колосистих полів, А в квітучих садах Мамина калина... - Вона восени дарує людям смарагдові краплини любові від серця- червоні бусинки- плоди, ніби воском пам'яті облиті, ніби росою серпанкових світанків оціловані....Я не ламаю ту калину.... Хай цілують її вітри років., хай омивають дощі смутку за тими, чиї руки садили кущі для внуків - правнуків... Аби пам'ятали... Землі дорожчої серцю немає. ...
Де б не були- збираємось, згадуємо....Батьків, земляків, вет еранів,вчителів. , .. стареньку тоді і оновлену тепер школу,береги ріки Жарихи, Як солодко мати Батьківщину! Як добре , що ми не втратили свою гідність, свою історію, свою Україну.... Про це так мріяв мій Дід і мій Батько...Цього бажали всі наші славутчани. Пам'ятаємо. шануємо, Вдячні .
Мы используем cookie-файлы, чтобы улучшить сервисы для вас. Если ваш возраст менее 13 лет, настроить cookie-файлы должен ваш законный представитель. Больше информации
Комментарии 6