(Диккат хамма укисин)....
Ибн Аббос розияллоҳу анҳудан ривоят қилинади: «Набий соллаллоҳу алайҳи васаллам:«Агар бирингиз ўз аҳлига яқинлик қилишни ирода қилган пайтида, «Бисмиллаҳи. Эй, бор Худоё, биздан шайтонни четда қилгин, шайтондан бизни ризқлантирган нарсангдан четда қилгин», деса, албатта,агар ўшандан уларга фарзанд бериладиган бўлса, унга шайтон абадий зарар етказа олмайди», дедилар».
Шарҳ: Жуфти ҳалолига жинсий яқинлик қилаётган киши ушбу дуони ўқиши лозим. Ўшанда шайтоннинг шарридан покланган бўлади. Мабодо, ўшаяқинликдан ораларида фарзандпайдо бўладиган бўлса ҳам у болага ҳеч қачон шайтон зарар етказа олмайдиган бўлади.
Ибн Умар розияллоҳу анҳудан ривоят қилинади: «Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам:«Яланғоч бўлишдан сақланинглар. Чунки, сиз билан қазои ҳожат ва эр киши ўз аҳлига борган пайтдан бошқа вақтда ҳеч ажралмайдиган шахслар бўлади. Бас, улардан ҳаё қилинглар ва уларни икром этинглар», дедилар».
Шарҳ: Бу ривоятда фақат икки ҳолатдан бошқа пайтда одамдан ажралмайдиганлар, деб айтилаётган шахслар фаришталардир. У фаришталарнинг баъзилари кишини турли бало офатлардан қўриқлаб турсалар,баъзилари қилган амалларини ёзиб турадилар. Шунинг учун ҳам мўъмин- мусулмонлар ўшафаришталарни риоясини қилиб туришлари керак. Шариат рухсат бермаган ҳолатларда ҳеч авратларини очмасликларилозимЖобир розияллоҳу анҳудан ривоят қилинади: «Яҳудийлар, агар эркак хотинига орқа томондан олдига яқинлик қилса бола ғилай бўлади, дер эдилар. Шунда «Аёлларингиз экинзорларингиздир. Бас, эканзорингизга хоҳлаган томонингиздан келинг», ояти нозил бўлди».
Шарҳ: Жинсий тарбия муҳим масалалардан бўлгани учун Аллоҳ таоло Қуръонда уни зикр қилган. Доим бўладиганидек, ўша пайтларда ҳам бу нозик ва ўта ҳассос масалада одамлар ичида бўлар- бўлмас гаплар чиқиб турар эди. Жумладан, аҳли китоб, маданият соҳиби саналган яҳудийлар ҳам турли дийдиёларни тарқатиб турар эдилар. Улар, агар эр хотинининг олдига орқа тарафидан туриб яқинлик қилса боласи ғилай туғилади, деган гапни тарқатган эдилар. Аллоҳ таоло юқорида зикр этилган оятни нозил қилиб уларнинг гаплари ботил эканини баён этди. Қайси томонидан бўлса ҳам экин - бола бўладиган жойга бўлса бўлди. Боланинг қандоқ бўлишига яқинлик қилиш ҳолати сабаб бўлмайди.Сунан эгалари ривоятида: «Ким аёл кишининг орқасигаяқинлик қилса малъундир»
Шарҳ: Ўз хотининг олдини қўйиб орқасига яқинлик қилиш катта гуноҳдир. Ундоқ одам Аллоҳ таолонинг лаънатига учрайди. Чунки бу шаръан ҳаром қилинган ишдир. Шариатда ҳаром қилинган ишни қилган одам эса, лаънатгаучрайди, Аллоҳнинг раҳматидан қувилади.Али ибн Толқ розияллоҳу анҳудан ривоят қилинади: «Бир аъробий Пайғамбар соллаллоҳу алайҳи васалламнинг ҳузурларига келиб: «Эй, Аллоҳнинг Расули, биздан бир киши очиқ жойда бўлади. Ундан ҳид чиқади. Сув оз бўлади», деди. «Қачон бирингиз ҳид чиқарса, таҳорат қилсин, аёлларнинг орқаларига яқинлик қилманглар! Албатта, Аллоҳ ҳақдин ҳаё қилмас», дедилар»
Шарҳ: Аъробийлар, саҳро табиатли бўлганлари учун Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васалламдан нима тўғри келса тортинмасдан сўрайверар эдилар. Пайғамбаримиз соллаллоҳу алайҳи васаллам билан доимо бирга бўладиган саҳобийлар ҳам, аъробийлар келиб, бирор нарса сўрашса эди, биз ҳам фойдаланиб қолар эдик, дейишиб туришар эдилар.Мана бир аъробий келиб, аъробийчасига савол сўради. Унинг саволи ҳид чиқарган одам таҳорат қилмай қўяверса бўлавермайдими? деган маънода эди. Пайғамбаримиз соллаллоҳу алайҳи васаллам ҳид чиқарган одам таҳорат қилиши шарт эканлигини таъкидлаш билан бирга, бошқа бир муҳим масалани ҳам айтиб ўтдилар. У ҳам бўлса аёл кишининг орқасига яқинлик қилмаслик. Бу муҳим масала, буни эркагу аёл, ҳар бир шахс билмоғи керак. Чунки, бу ҳалол-ҳаромга, гуноҳга тегишлимасала. Буни уят гап, деб айтмай кетадиган масала эмас. Шунинг учун ҳам Пайғамбаримиз соллаллоҳу алайҳи васаллам мазкур гапни айтганларидан кейин, албатта, Аллоҳ ҳақдин ҳаё қилмас, деб илова қилиб қўйдилар. Худди шу маъно бизнинг тилимизга, шариатда шарм, йўқ, деб таржима қилинган. Ҳалол-ҳаром, гуноҳ-савобга боғлиқ бўлгани учун баъзи оддий ҳолатларда уятли ҳисобланган гапларни ҳам гапиришга тўғри келиши шундоҳ изоҳланади.
Ибн Аббос розияллоҳу анҳудан ривоят қилинади: «Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам:«Эркак ёки аёл кишининг орқасига яқинлик қилган кишига Аллоҳ назар қилмас», дедилар». Икковини Термизий ва Аҳмад ривоят қилишган.
Шарҳ: Ушбу ривоятда зикр қилинган иш энг мункар ишлардан эканлиги, уни инсонлик табиатидан чиқиб кетган малъунлар қилиши мумкинлиги ҳаммага маълум ва машҳурРасулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам: «Мусулмон кишининг беҳуда кўнгилхуши қилиши ботилдир. Магар камонидан ўқ отса, отини ўргатса ва аҳли билан ўйнашса, бу нарсалар ҳақдандир», дедилар». Термизий ва Абу Довуд ривоят қилишган.
Шарҳ: Камондан ўқ отиш, жиҳодга тайёрланиш, ватан, дину диёнат мудофааси учун ҳарбий тайёргарлик кўришдир. Демак, бу борадаги урунишларнинг замонавий кўринишларини ҳам беҳуда уриниш, деб бўлмайди. Отини ўргатиши ҳам, чавандозликни машқ қилиш, жиҳодга тайёргарлик кўришидан иборат. Бу маънодаги уринишлар ҳам беҳуда ҳисобланмайди.Хотини билан кўнгилхуши қилиш ҳам шу тоифага киради. Бу ҳалол, пок нарса. Оиланинг иноқлиги, орадаги муҳаббатнинг бардавомлиги шунга боғлиқАбу Саъид розияллоҳу анҳудан ривоят қилинади: «Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам билан Мусталиқда ғазот қилдик. Шунда арабларнинг карималарини асирга олдик. Бўйдоқлигимиз чўзилиб кетган эди. Шу билан бирга тўлов пули олишга рағбат қилар эдик. Бас, ҳузур қилароқ «азл» қилмоқчи бўлдик. Сўнгра, Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васалламичимизда туриб бу ишни сўрамасдан қиламизми, деб у зотдан бу ҳақда сўрадик. Шунда у зот: «Йўқ! Ундоқ қилмаслигингиз лозим. Аллоҳ қиёмат кунигача яратилишини ёзиб қўйган аҳоли, албатта, бўлғувсидир», дедилар». Бешовлари ривоят қилдилар.
Шарҳ: Бани Мусталиқ ғазоти Ислом тарихидаги энг машҳур ғазотлардан биридир. Уни, иншоаллоҳ, кези келганда ўрганилади. Бани Мусталиқ арабларнинг Ҳузоъа қабиласигамансуб уруғлардан эди. Ўша ғазотда аслзода араб аёллари ҳам асир тушдилар. Ўша вақтнинг одатига кўра уларни чўри сифатида тақсимланди. Саҳобалар ғазотда юриб, аёлларидан узоқ бўлганларига анча бўлган эди. Ўша чўри бўлган аёллар билан, ҳар ким ўз чўриси билан, бирга бўлгиси келди. Шу билан чўриларни ҳомиладор бўлиб қолишини хоҳламас эдилар. Уларни озод қилиш учун тўлов пули олиш мақсадлари бор эди. Бунинг учун эса аёллар ҳомиладор бўлиб қолмасликлари шарт эди. Агар ҳомиладор бўлиб қолсалар тўлов пули олиб бўлмас эди. Шунинг учун ҳам саҳобалар чўриларга яқинлик қилганларида бола бўлиб қолмаслиги учун «азл» қилиш, уруғликни ташқарига тўкишни ўйладилар. Шу билан бирга хаёлларига, ичимизда Пайғамбаримиз соллаллоҳу алайҳи васаллам туриб ўзимизча бу ишни қилавермайлик, олдин у зотданрухсат сўрайлик, изн берсалар қилайлик, бўлмаса йўқ, дедилар. Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васалламдан сўрашган эди, у зот: «Йўқ! Ундоқ қилмаслигингиз лозим. Аллоҳ қиёмат кунигача яратилишини ёзиб қўйган аҳволи, албатта, бўлғувсидир», дедилар». Бу гапбилан ақийда масаласи муолажа қилинган. Агар азл қилсак, бола бўлмайди, деган фикрни йўқотиш учун, Аллоҳнинг иродаси кетган бўлса, азл қилсангиз ҳам бола бўлиб қолиши мумкин, дейилган.Яна ўша кишидан ривоят қилинади: «Бир киши: «Эй, Аллоҳнинг Расули, менинг чўрим бор. Мен ундан азл қиламан. Мен уни ҳомиладор бўлиб қолишини ёқтирмайман ва шу билан бирга ундан эркаклар ирода қиладиган нарсани ирода қиламан. Яҳудийлар эса, азл боланинг тирик кўмишнинг кичиги, дейишмоқда», деди. Шунда у зот: «Яҳудийлар ёлғон айтибди. Агар Аллоҳ уни яратишни ирода қилса, буриб юборишга қодир бўлмассан», дедилар»
Шарҳ: Кўриниб турибдики, яҳудийлар «азл» - уруғликни бачадондан ташқарига тўкишни, шубҳасиз қазои қадарга ўзгартириш киритадиган нарса, деб қоралаганлар. Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам уларнинг шу гапларини, ёлғон, деб тарърифламоқдалар. Шунинг учун ҳам жавобнинг давомида, агар Аллоҳ уни яратишни ирода қилса, буриб юборишга қодир бўлмассан, деганлар. Бундан азл бир савоббўлиши мумкин, лекин Аллоҳнинг изни- иродасига боғлиқдир, деган маъно чиқади. Бу ерда асосий эътиборэътиқод масаласига қаратилгандир.
Муслим ва Абу Довуд ривоятида: «Бир одам Пайғамбар соллаллоҳу алайҳи васалламдан менинг чўрим бор, ундан азл қиламан», деб сўради. У зот соллаллоҳу алайҳи васаллам: «Албатта, ўша, Аллоҳ ирода қилган нарсани ман қилмас», дедилар. Ўша одам кейинроқ келиб: «Эй, Аллоҳнинг Расули, чўри ҳомиладор бўлди», деди. «Мен Аллоҳнинг бандаси ва Расулидирман», дедилар».
Шарҳ: Бу ривоятда аввалги ривоятларда айтилган гапларга қўшилган ва амалдаги тасдиқ келмоқда. Ҳомиладор бўлиб қолмасин, деб чўрисидан азл қилиб юрган кишининг ҳаракати беҳуда кетиб, чўри ҳомиладор бўлиб қолгани ҳикоя қилинмоқда. Пайғамбар соллаллоҳу алайҳи васалламнинг: «Мен Аллоҳнинг бандаси ва Расулидирман», деганлари, шунинг учун айтганим бўлади. Сенга айтган гапим ҳам тўғри чиқибди-ку! деганларидирЖобир розияллоҳу анҳу: «Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васалламнинг даврларида азл қилар эдик, бу нарса у зотга етганда бизни қайтармаганлар», деди». Икки шайх ва Термизий ривоят қилдилар
Шарҳ: Азл - уруғликни бачадондан ташқарига тўкиш ҳақидаги барча далилларни ўрганган уламоларимиз бу ишни фақат хотиннинг розилиги билан қилиш мумкин.Чунки, бу аёл кишининг ҳаққидир, деганлар.Абу Саъид розияллоҳу анҳудан ривоят қилинади: «Набий соллаллоҳу алайҳи васаллам: «Қиёмат куни Аллоҳнинг наздида мартабаси энг ёмон одам, аёлига яқинлик қилиб, аёли унга яқин бўлганидан кейин сирини одамларга ёйиб юрадиган кишидир», дедилар». Муслим ва Аҳмад ривоят қилишган.
Шарҳ: Эру хотиннинг орасидаги шариат иши фақат иккисининг сири бўлиб қолиши керак. Эр ҳам, хотин ҳам жинсий алоқа пайтида бўладиган нарсаларни бошқаларга айтмаслиги лозим. Мазкур сирни бошқаларга айтиб юриш беодоблик, шармухаёсизлик ва гуноҳ иш ҳисобланади. Жамиятда фоҳиша гап-сўз ва ишларнинг кўпайишига сабаб бўлади. Шунинг учун ҳам қуйида ўрганиладиган ривоятимизда бу ишни қиладиган шахсни шайтонга ўхшатилмоқда.Сунан эгаларининг ривоятида: «Албатта, ўшанинг мисоли худди кўчада шайтонга дуч келган урғочи шайтондан ҳожатиничиқариб олганда одамлар унга қарабтурганга ўхшайди», дейилган.
Шарҳ: Эру хотин ўз ораларидаги жинсий ҳаёт ҳақида бошқаларга сўзлаб юришлари ана шундоқ шармандали иш ҳисобланади. шунинг учун мўъмин-мусулмон эркагу аёл ўзаро жинсий сирларини ҳеч кимга айтмасликлари керак
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 35
diqqatiga! Agar eriz yöqligidan qiynalib
ehtirosingiz tinchlik bermayotgan bölsa va bitta
iwonarli sir saqlay oladigan xoxlagan
vaqtlaringda aloqaga tayyor samimiy bir yigitga
muxtoj busez, bilingki manga ham xuddi
wunday bitta iwonarli kenayi kk. Man hozircha
böydoqman aslida unaqa yomon bolamasman
prosta böydochilik qiynavordi. Buzuq ayollaga
yurmagan toza yigitman, yuriw niyatimam yö.
Faqat bitta yaxshi rostdanam aloqaga muhtoj
mani tuwunadigan ayol kk xalos. hamma
munosabatlarimizni sir saqlawga söz beraman.
Yana xolagan vaqti aloqalarni uziwezam mn
hech narsaga majburlaw yö hammasi öz
xoxishezga qarab böladi. Yana savolla busa
lichkaga marhamat. Rozi busa kimdur OK deb
yozela lichkaga. Faqat real aloqa!!! Manga
faqat bitta kenayi kk xolos!
nomli Gruhimizga taklif qilib
qolamiz,bu gruppada Yow
turmuw qurvotganlaga birinici
nikoh kecasi haqida tuwuncalar
va yow kelin kuyovlaga Zarur
bulgan maslahatla bizda
mujassam, marhamat körib baho
bering Gruppa manzili
-->m.ok.ru/dk?st.cmd=altGroupJoin&st.groupId=54062912569568&_prevCmd=altGroupRestricted&tkn=3935
94.685 0196 telegram
Nodira
5283378
Kanalga qo‘shiling
Подписаться ни босинг