ми тепер сидимо у мережі.
Ми говорим, коли мовчимо
маєм друзів у світі без межі.
І не треба напевно весни
ми вкриваєм букетами "стіни"
Ми в "онлайні" тепер живемо
ті сердечка для нас вітаміни.
Ми "активно" губимо час
пів-життя проведем в моніторі.
Ми не бачим навколо прекрас,
як у небі виблискують зорі.
Не читаєм розумні книжки
ми у паблік як в церкву зайдемо
Ми там фразу великих людей
щей картинку красиву знайдемо.
І не граєм футбол у дворі,
ми кнопки нажимаєм охоче.
Там легендою стане у раз
хто посидіти дома захоче.
Так на крилах роки пролетять,
а ми "ави" все будем міняти
не біда що пролине життя
і не буде чого нам згадати...
Юрій Задерій
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 1