Предыдущая публикация
Місто бʼють.
Кілька мільйонів мішеней.
Гучна реальність ранкових спокут –
тихий момент одкровення.
Знаєш, наш жах став давно мовчазним,
десь заховався під ребра.
Відчуєш себе, як в дитинстві – живим
під вистигаючим небом.
Сенс є у кожній краплині життя.
В дотику кожному. В світлі.
В ніжності. В світі де ти є і я.
Де ми – мішені не збиті.
Бʼють наше місто, що знову не спить.
Виють тривоги сигнали.
А у нас є дивовижна ця мить,
хоч в коридорах й підвалах.
Знаєш, наш жах став давно мовчазним.
Десь заховався під ребра.
Відчуєш себе безкінечно живим
під вистигаючим небом.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 1