Предыдущая публикация
За сині гори, луки і Дніпро,
За серце, що болить за Батьківщину,
За мужність, що долає чорне зло.
За руки, що тримають міцно зброю,
За погляд, від якого тане лід,
За те, що я живу разом з тобою
І вірю в те, що згине лютий гніт.
Я дякую тобі за наші мрії,
Коли багряне небо лине ниць,
В твоїх руках і віра, і надія,
Тож хай Господь тебе благословить.
Нехай дорога переможна буде,
Нехай сльоза від усмішки сія,
Спасибі кажуть українські люди,
Бо миру прагнуть, коли йде війна.
Інна Паламарчук
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев