Предыдущая публикация
В другу неділю вересня щорічно в Україні відзначається День пам’яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках.
Ще один злочин радянського режиму.
630 тисяч українців примусово виселених з рідних місць, де їх предки жили споконвіку.
9 вересня 1944 року у Любліні ставленик москви Нікіта Хрущов підписав московсько(радянсько)-польський договір про примусове виселення українців з їх етнічних земель у Польщі, до окупованої російсько-радянським тоталітарним режимом України («УССР»).
Виселяли погрозами, шантажем, залякуванням, в т.ч. масовими вбивствами українців з боку поляків.
Українців за Сян,- такий девіз тієї доби.
До місць призначення везли по місяцю, в нелюдських умовах поряд зі скотом.
Так лемки з'явилися на Луганщині та Донеччині.
Загалом 480 тисяч переселили до УРСР з районів Західної України, що залишилися в Польщі.
Ще 150 тисяч розкидали по всій Польщі під час операції "Вісла".
Перемишль, Холм, Дорогичин - це міста, які багато сторіч були оплотом українства та носіями української історичної пам'яті залишились по західний бік кордону України.
Бо так вирішив "товаріщ Сталін".
"Возз'єднання українського народу" для радянського режиму було лише прикриттям для загарбання територій.
Доля українців його не цікавила.
Цей злочин радянського режиму, ще потребує своєї оцінки й притягнення до відповідальності правонаступниці СРСР путінської росії, яка є продовжувачем сталінської політики.
Пам'ятаймо про це 💔
Следующая публикация
Нет комментариев