Таємна скриня від рідні.
Там рядна, ступи, кринки, шлеї
Завжди ввижаються мені.
Там долото, рубанок, шпулька,
Рубель, качалка, макогін.
Там діток глиняна свистулька
І порохня із чорних стін.
І павуки, і павучихи.
І муха в решеті суха.
Тут торби сірі на горіхи
І в ночвах чорна аж мука.
КорОбки, коси і мантачки.
Короволотки і коші.
Тут путо з сивої конячки
І кожен цвяшок до душі.
Тут тухло, сіро, цвіль на стелі.
Комора пам'яті, як склеп.
Тут миші, мошки без постелі,
А на одвірка леп.
І ночви, прачки і корита
Лежать без видимих ознак,
Що доживуть вони до літа,
Що буде літо мати смак.
І не потрібна ця лопата,
І користка, і цей товкач.
І ось ця хусточка картата,
І цей потрепаний деркач
Вже віджили два віки й трохи,
Вже покриває їх іржа.
Комора тітоньки Явдохи
Уже не рідна, а чужа...
✍️Галина Потопляк.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев