Предыдущая публикация
Цілий день присвятила собі,
Попросила у серця пробачення,
Що так довго жило у журбі.
Відпустила печалі з турботами -
Відпочинок дарує дива,
Бо за вічними цими роботами
Забуваєш про себе бува.
Заховатися в тишу і мріяти...
Дрібка щастя і кави ковток.
Щоб душевні тривоги розвіяти,
Сонцем сповнюю простір думок.
В світі, де нівелюються значення,
Так важливо знаходити час
Запросити себе на побачення,
Щоб життя не пробігло повз нас...
✍️ Анжела Левченко.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев