Предыдущая публикация
- Мама, я ранен, слышишь, ответь!
- Не раскисай, соберись!
- Мам, мы убийцы, тут мирные ведь,
- Нету там мирных, - нацисты!
- Мама, услышь меня, мама, алло!
- Ты что умом там поехал,
Деда позоришь и память его,
Чтобы с победой приехал!
Кинула слухавку, чутно гудки
- Мама… - застигли зіниці,
Крик журавлиний сягав висоти
Йшли ЗСУ до границі…
- Мамо, матусю, як справи твої?
- В нас усе добре, серде́нько,
Що там у тебе? Ти в шапці, поїв?
Будь обережний, рідненький!
- В мене все добре, я в шапці, поїв,
Часто у штабі лишаюсь,
Тут не стріляють, немає боїв,
Так папірцями займаюсь…
Всіх вас люблю. Уже бігти пора,
Христю поцьомай і сина… -
Вимкнув зв’язок… Оніміла рука
Ноги в багні по коліна…
Два дні в окопі, і ворог гатить,
Скоро чекають підмогу…
Йдуть побратими, затишшя на мить:
- Хлопці ви тут, слава Богу…
Чорне і біле, два різні світи,
Хтось із колиски без роду,
Інший – любов’ю лишає сліди,
Слава такому народу!
Галина Британ
Следующая публикация
Нет комментариев