Бабуся завжди бажала здоров'я, добра і Миру!

Поки бачила, то старанно виводила привітання з побажаннями на поштових листівках. А як зір упав і окуляри вже не виручали, то говорила це словами.
Ото візьме гранчак з узваром, щоб цокнуться з усіма за столом для годиться, та й скаже слово.
Іноді коротко, іноді довше, мовляв, щоб вам, діточки мої, ніколи тієї войни не знати, бо то важкі часи були, дуже важкі...
І чи то іменини чиї, чи храм святкували, чи просто гості прийшли та родиною за столом зібралися - бабуся завжди у всіляких вітаннях бажала миру.
Іноді аж сердила молодше покоління - ну скільки можна одне і те ж повторяти...
Пробачте, бабусенько, за ті думки та кислі погляди. Не дарма кажуть, що старі люди життя знають. І що в ньому найголовніше...
І сьогодні так хочеться дістати листівку з бабусиним почерком та повісити в рамці на стіні, щоб щодня було перед очима оте мудре: здоров'я, добра, миру!
Д.Галушкіна. #Ностальгія