Предыдущая публикация
——————————————————
Ти спиш з відкритими очима,
Живеш, хоч мовби не живеш.
Нервово смикаєш плечима,
І все новин тривожних ждеш.
Нема хвилини на відвертість,
Бо в тій відвертості лиш біль.
Узяти б десь вчорашню впертість,
Щоб розчинити сміхом сіль…
Щоб не пекло по свіжій рані…
Старим щоб ранам дати час
Рубцем стягнути втрати давні,
Що ще живуть в розбитих нас…
Тримайся, хоч на серці слизько,
Хоч серце ковзає в пітьмі…
Часи хороші, кажуть, близько!
Так завжди кажуть на війні…
Бо, якщо здатись безнадії
Завчасно, це вже не життя…
Живи! Живи заради мрії,
Радій, як те мале дитя,
Нагоді будь-якій, пригоді…
У цьому сенс… зловити мить…
Думки вдягнути по погоді,
Що зцілює, а не ятрить…
Ольга Шейх
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 1