Предыдущая публикация
Зникають відстані у відголосках часу.
Розсіюються, мов світанки в днях.
А я до тебе, між рядків щоразу,
Лечу у мріях і окрилених думкàх.
Пишу слова... Кладу на аркуш фрази
І речення, що падають з душі.
І обіймаю з ніжністю щоразу -
На кожнім аркуші... І у короткім сні...
Пишу тобі... У ті зіркові ночі,
Коли цей світ, стомившись, тихо спить.
Тільки думкù мандрують, так охоче,
До тèбе... Щоб зустрітись, хоч на мить...
15.09.2024
Автор: ©️ Валентина Гусарова
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев