Предыдущая публикация
довгi днi
Не сплю дивлюся у вiкно,
де небо зорями вже нiч все вкрила.
Ти там мабуть iзмучилась сама.
Я б лебедем злетiв до тебе, мавши б крила.
А за вiкно вже темна
нiч,
i сну немає десь гуляє полем.
Свiтили зорi за вiкном,
а серце скука рвала болем.
До тебе вiдстань без межi,
я серцем рядом є с тобою.
Летiли ночi довгi й днi,
любов несу в душi з собою.
Всi перепони перейду,
дорiжку квiтами тобi встелю я.
Я бiль в душi всю розведу,
скажу тобi,тебе люблю я.
Я би злетiв до тебе в небеса,
летiв до тебе, люба моя доле.
Зiрки б свiтили фонарями, що звиса,
я не вiддам тебе нiкому i нiколи.
Мартинюк.І.М.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев